Розділ перший

  Здавши табельну зброю черговому і переодягнувшись, Сергій повертався додому після важкого робочого дня.  Сьогодні його підрозділом швидкого реагування було здійснено три виїзди, внаслідок яких було затримано більше десятка людей. Соціопати, ватажки банд, хулігани чи просто несповна розуму - всі вони були невід’ємною частиною пейзажів його роботи.

  Зробивши кілька кіл по просторах знайомих кварталів, він нарешті знайшов вільне місце для парковки і, припаркувавши автомобіль, направився до свого під'їзду. 

  Ще проїжджаючи мимо сусіднього будинку, він ненароком кинув погляд на подвір’я особняка та побачив її. Сергій знав Катю ще зі шкільних років і, скільки себе пам’ятав, був без тями в неї закоханим. Такі люди траплялися рідко, але він був однолюбом і протяг через все своє одиноке життя спогади про неї. 

  Вона була із сім’ї мільйонера. Жили вони в окремому триповерховому котеджі з розкішною мансардою. Широке подвір’я з купою статуй і фонтанів та великий басейн - і все це за невисоким парканом, щоб всім ще здалеку було помітно всю розкіш одинокого будинку майже в центрі міста. 

  Він добре пам’ятав той сонячний день, коли вони з мамою вперше переїхали в їх нову квартиру на шостому поверсі. Трохи посидівши в чотирьох стінах він, як і личить малому хлопчиську, вирушив на дослідження прилеглого подвір’я. Трохи покрутившись біля під'їзду, він катався на гойдалці поки його увагу не привернув шум від газонокосарки. Пройшовши трохи вбік, Сергій побачив її. 

  Батько Каті сам часто любив стригти газон і вона зараз стояла, тримаючись за його руку, та з цікавістю вдивлялася в замурзане обличчя  нового сусіда. 

  З того часу вона не виходила з його голови. Навіть коли заплющував очі, вона все одно стояла перед ним і як тоді, в перший раз, на нього дивилася. 

  А потім була школа. Але Сергій так і не дочекався взаємності від свого об’єкту обожнювання та на довгіі роки так і зостався в, так званій, “френдзоні”, максимум претендуючи на роль найкращого друга. 

  Потім був університет і нові Катіні знайомі. Постійні вечірки і гулянки цілими ночами, але за цим всім Сергій уже спостерігав лише з балкону на шостому поверсі.

  Сам він ще раніше пішов на службу, а як фізичні дані і психологічний стан дозволяли, його відразу перевели до військ спецпризначення. Робота була важкою і небезпечною, але йому було байдуже - головне було зайняти себе чимось зранку до вечора, щоб не бачити постійно в уяві той образ. 

  Піднявшись на свій поверх і вийшовши з ліфта, він завмер. Його було важко чимось злякати чи приголомшити, але зараз він стояв шокований. В кінці коридору, біля дверей в його квартиру, стояла Катя. 

---

  Передмістя Пекіна. Розкішний особняк зі старовинними меблями і зі смаком підібраним інтер'єром. 

  Господиня дещо роздратовано поглянула на годинник після чого ще раз перепитала начальника охорони. 

- Всі на місцях?

- Так. Більше двадцяти чоловік по периметру і ще біля десятка тут, в самому домі. 

- Добре.

- Не хвилюйтеся, ми впораємося.

  З удаваною впевненістю вона кивнула у відповідь, після чого підійшла до серванту і налила собі чогось міцного.

  Час спливав дуже повільно і ось, залишалося менше хвилини до півночі. 

  Вона з хвилюванням провела поглядом годинникову стрілку по останньому колу і завмерла в очікуванні. 

  На мить стало трохи прохолодніше, після чого світло пару разів блимнуло і у всьому домі зник електричний струм. 

- Перевірити підвал! Запустити резервний генератор! - командував начальник охорони.  

  В будинку почалася метушня, після чого його пару разів хитнуло. В ту ж мить в дальньому кінці широкої вітальні показалася постать в довгому балахоні, що ніби пливла в повітрі.

- Всі до мене! Всім на верх! - прозвучала нова команда, після чого, вже в більш тривожному тоні, начальник охорони схопився за зброю і прокричав, - Вогонь на ураження!

  Далі стало чути шум від черг автоматичної зброї, проте це не зупинило вороже створіння і воно одним помахом відкинуло хвилею всіх захисників об стіни, а далі викинуло їх надвір,  розбивши ними вікна на другому поверсі. 

  Жертва схопилася з місця і вже в кінці коридору її наздогнало містичне створіння та схопило жінку за шию. 

  Пролунав звук від хрускоту кісток, після чого жертву полоснула кігтиста рука  по горлу, а далі ще два рази по животі. 

---

  Вона стояла на порозі його квартири, сором’язливо опустивши очі. 

- Заходь уже. Тобі чогось налити?

- Ні, - повернула головою в боки Катя, і, так і не підводячи погляд, продовжила, - Пробач мене.

- За що? - здивовано спитав Сергій. 

- За все…

  Обірвавши свою фразу,  вона підійшла до нього, і, нічого більше не кажучи, поцілувала його.

Він хотів було прояснити деякі деталі, але слова вже були зайвими. 

---