Наталя Черкас
Чисті джерела
соціально-психологічний роман
Львів Видавництво «Левада»
2018
УДК 821.161.2-312.6 Ч-34
Черкас Наталя.
Ч-34 Чисті джерела: соціально-психологічний роман-трилогія, книга перша / Наталя Черкас. – Львів, «Левада», 2018. – 186 с.
ISBN 978-617-7527-21-2
Разом з головною героїнею соціально-психологічного роману «Чисті джерела» Надією ми пізнаємо непросту долю сільської дівчини з Черкащини, з її мріями та життєвими дорогами, що вели її від батьківського дому у широкий світ, з його радощами та тривогами. Але у цей світ увірвалися війна, вибухи снарядів та смерть.
Наталя Черкас, вимушена переселенка з Донбасу, осмислює в романі трагедію особистісної нереалізованості кількох поколінь української інтелігенції, що заблукала й досі ще блукає в пошуках самоідентифікації й сенсу життя.
Які ми, нащадки могутньої козацької слави? Чи здатні навернутися до Чистих Джерел свого буття, щоб нарешті стати самими собою: сильними, мужніми, талановитими українцями, гідними подвигів великих пращурів заради свого Народу? Пошук відповідей на ці питання особливо загострився в час неоголошеної війни підступного сусіда.
УДК 821.161.2-312.6
ISBN 978-617-7527-21-2
© Черкас Н., 2018
© Орлик О., дизайн обкладинки
© Видавництво «Левада», 2018
Маю честь висловити глибоку вдячність всім причетним до народження цього роману, зокрема:
Олексіївні, прекрасним українським жінкам, – за друж- бу і безцінну моральну підтримку у найтяжчі роки мого гіркого переселенського життя.
І навіть надактивним мешканцям студентського гуртожитку НАУ, дякуючи яким я два роки не спала ночами – писала роман.
Наталя Черкас (Прищепа)
12.11.17 р.
Передмова... або
ще раз про чисті джерела
Не вельми мудра справа переказувати сюжет роману, набагато вартіснішим є зацікавити читача до прочитання твору ним самим.
Читаємо роман «Чисті джерела» і пересвідчуємося, що джерела, з яких втамовувала свою духовну спрагу і з яких черпала творчу наснагу для свого роману – первістка «Чисті джерела» письменниця Наталя Черкас, дійсно збереглися у нас, в Україні не до кінця замуленими. Попри всі старання совєцької системи, яка, на щастя для нашого народу, полетіла в тартарари 26 років тому. Вона, ця тоталітарна система, хитро, по-єзуїцьки прикриваючись загальнолюдськими лозунгами добра і справедливості, хотіла уніфікувати підкорені нею народи в єдиний, якийсь міфічний «совєцький» народ. Брудні «чоботи» наших північних сусідів, затоптували і не шанували наших народних джерел духовності, взагалі відкидали самобутність українського народу і Україну як таку.