Частина перша я хочу покинути це село як набагато швидше...
Всім привіт. Мене звати Аліса, мені 15 років. І я хочу, розповісти вам одну історію про моє село. Може ви думаєте, що воно звичайне, але ні, в цьому селі відбуваються дуже дивні речі. Наприклад, коли я їду на прогулянку з сестрою, то чую якісь голоси. Але проблема в тому, що їх окрім мене ніхто не чує. Я з початку подумала, що в мене поїхав дах але я в це все не хотила вірити.
-Все добре, я вже вдома. Треба себе відволікти думок.
«Допоможи будь ласка прошу тебе. Я тебе буду чекати біля озера...»
- Чому уе відбувається саме зі мною..? Хто ти такий? Та що тобі від мене потрібно?
- Щось голова паморичься, Аню допоможи
- -Алісо зосталося? Я розповіла все що видбувалося та її реакція була така:
- -ти це теж чуеш? Я думала, що одна така...
- Знаєш, ми зробимо?! Ми підемо туди, куди він нас кличе.
- -Аню тобі не страшно..?
- -Мені ще як страшно, але більше це чути я не можу, тому пішли.
- Ну ось ми і тут.
- Аню, тобі не здається, що на вулиці дуже, холодно.?
- -Я думала мені здалося вигляд страху
- Аню може підемо додому..? Мені все страшніже та страшніше,
- «ти прийшла, їди до мене Алісо, і я тобі роскажу кто ти на спровді,»
- Що кто я на справді що...?
- Аню мені страшно ти як хочеш але я пишла додому.!
- Алісо зачекай будь ласка,
- О ні ти хочеш залишайся а я їду додому.!