Чи справді село звичайне..?

Частина перша я хочу покинути це село як набагато швидше...

Всім привіт. Мене звати Аліса, мені 15 років. І я хочу, розповісти вам одну історію про моє село. Може ви думаєте, що воно звичайне, але ні, в цьому селі відбуваються дуже дивні речі. Наприклад, коли я їду на прогулянку з сестрою, то чую якісь голоси. Але проблема в тому, що їх окрім мене ніхто не чує. Я з початку подумала, що в мене поїхав дах але я в це все не хотила вірити. 

-Все добре, я вже вдома. Треба себе відволікти думок.

«Допоможи будь ласка прошу тебе. Я тебе буду чекати біля озера...»

- Чому уе відбувається саме зі мною..? Хто ти такий? Та що тобі від мене потрібно?

  • Щось голова паморичься, Аню допоможи
  • -Алісо зосталося? Я розповіла все що видбувалося та її реакція була така:
  • -ти це теж чуеш? Я думала, що одна така...
  • Знаєш, ми зробимо?! Ми підемо туди, куди він нас кличе.
  • -Аню тобі не страшно..?
  • -Мені ще як страшно, але більше це чути я не можу, тому пішли.
  • Ну ось ми і тут.

 

  • Аню, тобі не здається, що на вулиці дуже, холодно.?
  • -Я думала мені здалося вигляд страху
  • Аню може підемо додому..? Мені все страшніже та страшніше,
  • «ти прийшла, їди до мене Алісо, і я тобі роскажу кто ти на спровді,»
  • Що кто я на справді що...?
  • Аню мені страшно ти як хочеш але я пишла додому.!
  • Алісо зачекай будь ласка,
  • О ні ти хочеш залишайся а я їду додому.!

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше