РОЗДІЛ 6: ЗНОВУ КОНФЛІКТИ

Операцію було сплановано ретельно і до найдрібніших деталей. Елін, розуміючи, що на карту поставлено багато чого, особисто координувала підготовку. Кожен детектив був призначений на свою позицію, і всі знали, що помилка може коштувати їм успіху всієї місії.

Андреас і Крістіан, як найдосвідченіші в польових операціях, мали знаходитися найближче до місця зустрічі. Їхнє завдання полягало в тому, щоб непомітно наблизитися до покупця, коли той з'явиться, і захопити його до того, як він зможе втекти. Катаріна та Міа повинні були залишатися у своїх машинах на довколишніх вулицях, спостерігаючи за можливими відступами та підкріпленнями з боку покупців.

Зустріч мала відбутися на покинутому складі у промисловій зоні на околиці міста. Це місце вибрав сам покупець, що додавало додаткових ризиків: склад міг бути підготовлений для засідки, детективи це розуміли. Однак, у них не було вибору — це була їх єдина можливість зловити покупця на місці злочину.

Будівля складу являла собою стару цегляну споруду, оточену чагарниками і іржавим колючим дротом. Всередині було холодно й темно, вузькі вікна ледь пропускали світло. Стіни були вкриті графіті, а на підлозі валялося сміття та пил. Відлуння кроків лунало по всій будівлі, створюючи гнітючу атмосферу.

Операція розпочалася пізно увечері. Темні хмари затягли небо, і тільки місячне світло ледь освітлювало простір навколо складу. Андреас та Крістіан зайняли позиції на даху сусідньої будівлі, звідки можна було спостерігати за складом та контролювати підходи до нього.

Катаріна та Міа, перебуваючи в машинах неподалік, перевірили зв'язок та готовність. У радіозв'язку чулася напруга, кожен чекав на початок операції, не знаючи, що може піти не так. Елін, спостерігаючи за тим, що відбувається з командного центру, на відстані тримала руку на пульсі всієї операції.

За годину після того, як усі зайняли свої позиції, на територію складу в'їхав чорний позашляховик. Світло фар на мить засліпило Андреаса та Крістіана, перш ніж згаснути. Двері автомобіля відчинилися, і з нього вийшли троє чоловіків у темних костюмах. Один з них явно вирізнявся своєю впевненістю та поставою. То й був покупець.

Всередині складу було підготовлено місце для зустрічі — старий дерев'яний стіл та два стільці стояли просто посеред порожнього приміщення. Покупець підійшов до столу і, озирнувшись, поклав шкіряний кейс. Його охоронці зайняли позиції по периметру складу.

Крістіан, використовуючи свої навички маскування, повільно та безшумно спустився з даху, ховаючись за колонами складу. Андреас пішов за ним, прикриваючи партнера. Вони поступово наближалися до місця зустрічі, уникаючи камер спостереження, які були встановлені заздалегідь.

Раптом до складу під'їхала ще одна машина - це був посередник, який мав принести рубін. Андреас та Крістіан завмерли, чекаючи подальших дій. З машини вийшов чоловік з невеликою дерев'яною скринькою, в якій, ймовірно, знаходився Червоний Рубін.

Посередник попрямував до столу, де на нього чекав покупець. Вони обмінялися короткими фразами, після чого посередник відкрив шкатулку. У тьмяному світлі лампи всередині складу рубін спалахнув глибоким криваво-червоним світлом. Покупець задоволено кивнув і відкрив кейс, показавши гроші, запаковані в акуратні пачки.

У цей момент Андреас, розуміючи, що операцію майже завершено, подав сигнал Крістіану. Обидва вони швидко, але тихо рушили вперед, готові до захоплення. Але перш ніж вони встигли наблизитись, сталося те, чого ніхто не очікував.

Раптом кілька чоловіків, одягнених у чорне, вискочили з укриттів у кутках складу. Це були найманці, надіслані кимось, хто хотів перехопити рубін до того, як він потрапить до рук покупця. Почалася перестрілка. Відлуння пострілів розносилося по складу, змушуючи всіх сховатися за колонами та ящиками.

Андреас та Крістіан миттєво зреагували, відкривши вогонь по найманцях. Покупець та його охоронці теж почали відстрілюватися. Рубін залишився лежати на столі, забутий усіма в хаосі.

Катаріна та Міа, почувши постріли, миттєво кинулися до складу, залишивши свої машини на узбіччі. Вони увірвалися всередину, допомагаючи Андреасу та Крістіану нейтралізувати найманців. Незабаром супротивники, що залишилися в живих, почали відступати, розуміючи, що їх план провалився.

Андреас і Крістіан, прикриваючись вогнем, дісталися покупця, який, уже поранений, намагався піти зі складу. Андреас схопив його за комір і з силою штовхнув до землі, обеззброєвши і одягнувши на нього наручники. Крістіан тим часом перевірив рубін і переконався, що він ще на місці.

Покупця доставили до поліцейської дільниці для подальших допитів. Елін, отримавши повідомлення про завершення операції, зазнала змішаних почуттів - з одного боку, вони виконали завдання і захопили небезпечного злочинця, з іншого - були жертви серед найманців, і це додавало тяжкого відчуття.

Червоний Рубін опинився у їхніх руках, але Елін знала, що це не кінець. Цей артефакт був надто небезпечний, щоб залишити його без нагляду. Команда вирішила передати рубін під охорону міжнародної організації, що займається збереженням культурної спадщини.

Ця операція стала важливим поворотним моментом у їхньому розслідуванні. Вони не тільки викрили мережу незаконної торгівлі артефактами, а й змогли завдати серйозного удару по кримінальному світу. Однак, незважаючи на успіх, Елін розуміла, що справжні проблеми ще попереду.

Захоплення покупця Червоного Рубіна показало команді детективів, що у світі немає місця для помилок. Тепер вони знали, що їхні противники готові на все, щоб приховати правду та зберегти свою владу.

***

Після успішно проведеної операції команда детективів повернулася до офісу, які втомилися, але задоволені результатом. Усі мовчки розмірковували над тим, що сталося, намагаючись осмислити наслідки та можливі подальші дії. Проте напруга між Катаріною та Андреасом вже починала наростати.

Катаріна була незадоволена тим, як пройшла операція. Її холоднокровність допомогло зберегти контроль над ситуацією, але те, як діяв Андреас, викликало в неї роздратування. З іншого боку, Андреас вважав, що їхній успіх був цілком заслугою його сміливості та рішучості.