РОЗДІЛ 2: ПЕРШІ ЗНАХІДКИ

КАТАРИНА:

Катаріна почала з того, що ретельно досліджувала всі психологічні аспекти справи. Її цікавила особистість Йоакіма, його поведінка останні місяці перед зникненням, його стосунки з оточуючими. Вона зв'язалася з кількома його колишніми колегами та друзями, намагаючись дізнатися, що саме могло спровокувати його на такі дії.

Катаріна завжди вважала, що поведінка людини є ключем до розгадки його мотивів. Для неї не існувало незначних деталей, кожна емоція, жест чи слово могли стати тією самою ниточкою, що призведе до правди. Тому вона розпочала своє розслідування з вивчення особистості Йоакіма та його психологічного стану в останні місяці перед зникненням.

Катаріна переглядала записи з відеокамер спостереження, встановлених в офісі Йоакіма та на довколишніх вулицях. Вона намагалася вловити зміни у його поведінці, які б вказати на внутрішню кризу. Вона звернула увагу, що на початку року Йоакім виглядав впевненим та спокійним, його рухи були розслабленими, а міміка відкритою. Але за кілька місяців ситуація змінилася. Він став нервовим, часто оглядався на всі боки, руки тремтіли, і навіть звичайні справи здавались йому напруженими.

Катаріна також переглянула його листування з колегами та друзями. Вона зауважила, що його повідомлення ставали дедалі короткішими й формальнішими, ніби він дистанціювався від них. Особливо її зацікавили кілька розмов із одним із його колег, у яких Йоаким кілька разів натякав на "нову роботу", яка вимагала багато часу та нервів. Але що то була за робота, він не уточнював.

Катаріна зв'язалася з колишніми колегами Йоакіма та його друзями, з якими він підтримував зв'язок до зникнення. Вона влаштувала низку зустрічей, починаючи з найближчих йому людей.

Ганні, давня колега Йоакіма, помітила зміни у його поведінці близько півроку тому. "Він став менш товариським, більш замкнутим", - розповіла вона. "Раніше ми часто обідали разом, ділилися новинами, але останнім часом він уникав таких зустрічей. Я навіть думала, що він просто зайнятий, але, мабуть, справа була в іншому. Він виглядав так, ніби щось турбувало його, але не хотів ділитися цим.

Ганні також згадала випадок, коли Йоаким раптово відмовився від важливого проекту, який завжди був йому цікавим. "Це було дивно, він завжди любив цю роботу, а тут раптом сказав, що йому потрібно терміново піти, і ми більше не говорили про цей проект."

Ларс, друг Йоакіма з дитинства, також помітив зміни. "Ми перестали часто зустрічатися, але коли це відбувалося, я бачив, що Йоаким якось не в собі. Він говорив про відчуття, що хтось за ним стежить, але не міг пояснити, чому так думає. Я списав це на параною. , але тепер розумію, що, можливо, він знав більше, ніж говорив.

Катаріна запитала Ларса про дзвінок, який Йоаким отримав незадовго до зникнення. Ларс пригадав, що після цього дзвінка Йоаким був особливо стурбований. Він навіть почав уникати певних місць, де раніше ходив регулярно. "Мені здавалося, що він просто втомився, але, мабуть, справа була серйозніша", - зауважив Ларс.

Повернувшись до офісу, Катаріна поринула в аналіз зібраних даних. Вона звела докупи всі факти, які вдалося з'ясувати, і почала формувати психологічний портрет Йоакіма на основі його поведінки та реакцій оточуючих.

Вона дійшла висновку, що Йоаким став заручником якоїсь проблеми, яка виявилася надто важкою для нього. Його тривога та скритність, відмова від спілкування та замкнутість були ознаками глибокої внутрішньої боротьби. Катаріна також зазначила, що зміна його поведінки збіглася за часом із тим самим загадковим дзвінком, що підказувало їй, що цей дзвінок міг бути ключем до розгадки його зникнення.

Катаріна зробила висновок, що Йоаким виявився втягнутим у щось, що його лякало. Можливо, він боявся за своє життя чи за життя своїх близьких. Її завданням тепер було зрозуміти, що саме його так налякало, і хто стояв за цим таємничим дзвінком. Катаріна почала підозрювати, що ситуація набагато складніша, ніж це здавалося на перший погляд.

Вона записала свої висновки та ідеї в особистий блокнот, плануючи обговорити їх із колегами. Йоаким опинився в центрі якоїсь небезпечної гри, і Катаріна відчувала, що час починає тиснути. Вона розуміла, що якщо не вдасться розкрити цю загадку вчасно, наслідки можуть бути непередбачуваними.

МІА:

Міа поринула у фінансові транзакції Йоакіма. Її завдання полягало в тому, щоб простежити гроші, які він відправляв та отримував, та знайти будь-які підозрілі операції. Міа виявила кілька великих переказів на рахунки, зареєстровані на фіктивні компанії, пов'язані з міжнародними кримінальними організаціями.

Міа завжди почувала себе у своїй стихії, працюючи з цифрами. Для неї фінансові транзакції були чимось на кшталт таємної мови, яку треба розшифрувати, щоб зрозуміти, що відбувалося за лаштунками. У справі Йоакіма саме гроші могли розповісти більше ніж слова. Вона знала, що фінансові документи – це не просто цифри, а історія, відображена у балансі, виписках та перекладах. Тому Міа розпочала своє розслідування з глибокого занурення у фінансові справи Йоакіма.

Міа почала з того, що запросила доступ до банківських рахунків Йоакіма, його кредитних карток, інвестицій та інших фінансових активів. Вона отримала доступ до даних, які дозволили їй побачити всі операції за останні два роки. Міа знала, що навіть невеликі і, на перший погляд, незначні транзакції могли виявитися важливими.

Вона розпочала з аналізу регулярних платежів: оренда квартири, комунальні послуги, покупки у супермаркетах та інші побутові витрати. Все це виглядало цілком звичайним, доки вона не звернула увагу на кілька перекладів, які не вписувалися у загальну картину. Ці перекази були надіслані на рахунки, зареєстровані на імена, яких Міа не знала. Суми були досить великими, щоб спричинити підозру.

Міа сконцентрувалася на цих підозрілих перекладах. Всі вони йшли на рахунки в офшорних зонах, і хоч це могло бути звичайною практикою для людей, які ведуть бізнес, Міа запідозрила, що тут щось не так. Вона почала шукати зв'язок між цими рахунками та можливими злочинними організаціями.