Разом, але порізно

Нарешті, знайшовши правильні слова, Рін наважився постукати у двері старого ворога, і, неочікувано для нього, двері повільно рушили у правий бік, входячи в стіну будівлі, яка виглядала як та, що от-от і розвалиться, проте поки той дивувався, перед ним постала фігура Нірна, який тримав праву руку на зброї, а ліву  на кнопці, яка і відчинила двері.

А коли ж Рін нарешті усвідомив, що сталося, та помітив і погляд Нірна, який так і кричав: «От ми і знову зустрілись»,  той залишався спокійним та навіть не намагався дістати зброю чи агресувати в його бік.

– Знаю, я остання людина, яку ти б хотів бачити, особливо після всіх подій, й особливо тих. 

– Але щоб ти знав, я шкодую, що все відбулось так.

Поки Рін намагався хоч щось почути у відповідь від Нірна, той лише мовчки спостерігав за тим, як той ніяково підбирав слова, та за емоціями, що виражали його рухи руками, та обличчя, що не могло заспокоїтись ні на мить.

– І я знаю, що це лише моє виправдання, але щоб ти знав, Ірвінг не залишив ні мені, ні іншим вибору. 

– Але обіцяю, якщо ти не вб'єш мене зараз, то я власноруч прикінчу того бісового виродка, і зроблю це настільки болюче й жорстоко, що навіть він не зможе це уявити.

Під час того як звучали ці слова, рука Ріна стиснулась настільки, що ще трохи й на долонях виднілись би краплі крові, однак Нірн, помітивши, як змінився його тон, поклав свою руку на його плече та заспокоїв.

– Вибач, але я знову зіпсую твій план, бо власне я сам уб'ю того виродка та змушу залишки твоєї команди страждати не менше. А зараз заходь, бо нам і так вистачає проблем.

– От бачиш, а ти сумнівався!

На мить Нірн та Рін завмерли, з виразом обличчя, що виражав в одного здивування, а в іншого,  що проблем побільшало. Уже через мить Нірн кинув погляд на його руку та помітив, як над дивним браслетом з'явився голо екран, на якому показався смайлик, що вітався з ним.

– Знаю-знаю, я вмію здивувати людей, але не хвилюйся, Нірне, я хороший, на відміну від цього.

– Я все можу пояснити, тільки давай не панікувати та не робити дурниць.

У ту мить серйозний вбивця ніяково розкидував руками в різні сторони, намагаючись донести до Нірна, що його «M.A.R.S» на їх стороні, та що тільки завдяки йому він і вижив проте, вийшовши зі ступору, Нірн різко схопив його за одяг та зі всієї сили потягнув його всередину, через що Рін впав та навіть пролетів кілька сходинок.

– Якого біса!

Ледь стримуючи свою злість, викрикнула Анджі, до ніг якої докотився Рін, який злегка закрехтів від болю та не дуже м'якого приземлення на підлогу. Поки вона кидала погляд на Нірна та незнайомця, Нірн швидко закрив двері та натиснув кілька клавіш, що були справа від нього, а тільки він відпустив останню клавішу, як за його спиною закрились ще одні двері, ці були грубі на вигляд, але точно міцніші.

Коли ж вони закрились до кінця, Нірн різко дістав пістолет та так само направив його на руку Ріна, що досі валявся на підлозі. Помітивши це, Анджі відскочила від нього та теж потягнулась до зброї.

– Ей-ей, давайте заспокоїмось, ні я, ні Рін не хоче вам проблем, так знаю, я високоінтелектуальний військовий ШІ, але це не привід наставляти на мене зброю, особливо тобі, Анджі.

– Бляха, Нірн, звідки він знає моє ім'я?!

На той момент Рін уже відійшов від удару і вже хотів відповісти, проте Нірн почав першим.

– Я б сам хотів знати, як виродок Ірвінга пов'язаний із тобою, а тим більше ця хрінь, що говорить.

Від почутого знову всі завмерли через неочікувані слова машини, а щодо Ріна, той спробував піднятися та розповісти все адекватно без різких вигуків, проте Анджі вистрілила біля його ніг, не даючи це зробити, та крикнула.

– Навіть не думай підніматися поки не розповіси про, що говорить цей ШІ!

– Гаразд-гаразд, тільки давай не направляти на мене зброю.

Тільки-но Рін закінчив, як біля його ніг пролунав другий постріл, вже зі сторони Нірна, в якого на обличчі з'явилась легка посмішка.

– Та добре, тільки заспокойтесь. І, якщо дозволите, то я почну з того, що твій брат живий, але в дуже поганому стані, і зараз він у дуже поганої людини. А сюди я прийшов виключно через те, що він просив не дати людям Ірвінга забрати тебе.

Легким рухом руки той вказав на Анджі, яка боролася з емоціями злості та радості, бо її брат усе ж живий, але невідомо, в якому він стані прямо зараз.

– Саме так, і дозволь похвалити тебе, Анджі, стріляєш ти краще, ніж Аарон, хе-хе

– Завались!

Викрикнули всі троє, через що M.A.R.S вперше за дуже довгий час вимкнувся, через це на кілька секунд у кімнаті була мертва тиша, яку зруйнувала Анджі новим питанням.

– Звідки ти знаєш Аарона, а тим більше Нірна?!

– Гадаю, Нірн сам розповість про нашу першу зустріч, а щодо Аарона, то все почалось ще майже рік назад, коли він пішов до ваших військ.

І так, протягом кількох годин, Рін розповідав усі події від першої зустрічі з Аароном, їх навчання, їх перший бій та те, як той врятував його, та розповів навіть про те, що їх ШІ тримають зв'язок, хоч і занадто слабкий, щоб отримати багато інформації, але достатньо, щоб знати, що вони живі.

– Кхе, а тепер твоя черга, Нірне.

Рін повільно повернув голову у бік Нірна, який за час розповіді змістився та сів на стілець, що стояв під самою стіною, та такий же стіл, що ледь тримався.

– …Знаєш, як на того, хто був готовий померти в тій кімнаті, ти пережив багато цікавих подій і навіть завів друга. Але гадаю, Анж не варто знати того, що там було.

– Бляха Нірн, скільки ти ще будеш дивитися на мене, наче я мале дівча яке не зможе впоратись із якимось словами?!

– Стільки, скільки я буду вважати за потрібне, але гаразд, цього разу я скажу, як є… Вся ця бійня і зникнення твого брата  через цього виродка і його боса.

– Колишнього боса! І твоєї вини не менше, бо ти міг нас вбити в тій кімнаті, але ти не зробив цього!