Глава 1: Селена Місячне Сяйво

Історія Селени закінчилась трагічно... Справді?

Але я вам хочу розповісти початок її історії.

Вибух. Що трапилось? У Всесвіті відбувся вибух, який створив неповторних створінь. Вони мали шість крил та багато очей. Ці створіння літали по всесвіту, аж поки Господь Бог не зібрав їх до купи. Він назвав їх ангелами, ці створіння взяли його подобу, тепер вони мали голову, тіло, дві руки та ноги, і два крила позаду себе. Бог створив ангельський чин. У вищій ієрархії були серафими, херувими, престоли. У другій середній ієрархії були ангели господства, сили, влади. У третій нижній ієрархії були начала, архангели і ангели. В усіх чинах було багато ангелів, але архангелів було лише сім, їхні імена Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уріїл, Салафіл, Ієгудіїл, Варахіл. Архангелам Бог більше довіряв, хоч серафими були вищими від них, але архангели були найулюбленішими та найближчими. Ще були такі ангели, які в іменах мали своє значення та відповідали їм, ось їхні імена: Люцифер Вранішня Зоря, Селена Місячне Сяйво, Касандра Диво Світу, Мона Квітка Миру, Лінесія Сонячний Промінь та Адаїл Воїн Світла. Ці шестеро ангелів були особливими, вони входили до різних чинів. Люцифер Вранішня Зоря входив до чину серафим, Селена Місячне Сяйво до херувим, Касандра Диво Світу входила до ангелів сили, Мона Квітка Миру входила до начал, Лінесія Сонячний Промінь входила до чину господства, Адаїл Воїн Світла входив до чину ангелів влади. Ангели безтурботно літали по Всесвіту. Потім Богові прийшла ідея створити землю, і він її створив. Ще він створив для себе та ангелів, дім, і назвав його Раєм. Бог створив перших досконалих людей, Адама та Ліліт, і вони почали жити у Едемському саду в Раю.

Наша Селена була найвродливішою з ангелів, її вроду неможливо описати. Звісно, така краса припала до серця і найвродливішому ангелу, Люциферу. Він завжди спостерігав за нею, як вона літала у повітрі на самоті. І ось одного разу Люцифер насмілився заговорити до Селени. Він підлетів до її спини, вона дивилася на Едемський сад.

— Привіт, Селено! — привітався Люцифер.

Селена розвернулася у його сторону.

— Привіт, Люцифере, ти щось хотів?

— Не хочеш полетіти зі мною до зірки?

— Гаразд, полетіли.

Люцифер Вранішня Зоря та Селена Місячне Сяйво полетіли до найближчої зорі. Вони прилетіли. Зірка була неймовірною, красивою та великою, і яскравою. Вони почали дивитися на неї, і через кілька секунд Люцифер заговорив.

— Я тобі дещо покажу.

Люцифер підняв свої руки догори, і зірка почала дуже яскраво світити, так що Селена почала закривати своє обличчя від сильного світла рукою. Люцифер глянув на неї та одразу припинив це робити. Він сказав:

— Тобі сподобалось?

— Так, звичайно, це було неймовірно.

Але їхню розмову зненацька перебила Касандра Диво Світу. Вона була з темним як вугілля волоссям, очима як волошки в полі та білих як сніг шатах.

— Селено! Вибач, що перериваю вашу розмову. Але з тобою хоче поговорити архангел Гавриїл.

— Добре, Касандро, зараз полетимо, — сказала Селена до Касандри. — Ну, бувай, Люцифере.

— Можливо, ми ще зустрінемося завтра?

Вона подумала та відповіла.

— Звичайно, до завтра.

Селена Місячне Сяйво та Касандра Диво Світу полетіли разом до Раю. А Люцифер Вранішня Зоря радісно спостерігав за зіркою. І раптом до нього прилетів архангел Рафаїл.

— Люцифере Вранішня Зоре, вас кличе до себе Господь Бог.

Люцифер кивнув головою та полетів разом із Рафаїлом. Тим часом Селена Місячне Сяйво прилетіла до архангела Гавриїла. Він сидів на хмаринці, коли вона прилетіла до нього, то він одразу підвівся.

— Селено Місячне Сяйво, я радий бачити тебе.

— Я теж рада тебе бачити. Гавриїле, чому ти мене покликав?

Він підійшов ближче до неї та сказав.

— Селено, я довго думав, і я хочу тобі щось сказати... Давай пов'яжемо свої ангельські долі разом.

Селена здивувалася від почутого. Вона знала, що Гавриїл її вже давно кохає, але вона не очікувала цього почути. Тим паче у її серці вже давно був інший.

— Гавриїле, вибач, але я змушена тобі відмовити. Пробач.

Селена розвернулася і полетіла до своєї хмаринки. Коли вона прилетіла, то побачила на ній Касандру Диво Світу, Мону Квітку Миру та Лінесію Сонячний Промінь. Мона підійшла до Селени і сказала.

— Селено, чому Гавриїл кликав тебе до себе?

— Він хотів пов'язати наші ангельські долі.

— Що? Селено! Ми дуже раді за тебе, — радісно сказала Лінесія.

— Але я відмовила йому.

— Що? — здивовано запитала Мона.

— Бо у моєму серці інший.

— І хто ж? — запитала Касандра.

— Люцифер Вранішня Зоря.

Лінесія, Касандра та Мона переглянулись. Тоді Мона сказала.

— Перш ніж говорити ні, ти б краще подумала. Так, Люцифер красивий та серафим, але Гавриїл ближчий до Бога, і Бог йому більше довіряє.

— Я сама обираю свою долю.

— Добре, — сказала Касандра. — Ми, мабуть, підемо вже.

Селена кивнула головою. Касандра, Мона та Лінесія полетіли до своїх хмарок. Селена лягла на свою хмаринку, заплющила очі та заснула.

Новий день. До Селениної хмаринки прилетів один з ангелів, що прислуговували для найвищих чинів.

— Добрий ранок, Селено Місячне Сяйво!

Селена розплющила очі і встала з хмаринки.

— Доброго ранку!

— Які шати ви оберете сьогодні: білі, сині чи може знову золоті?

— Ні, сьогодні я хочу червоні.

— Червоні?

— Так.

— Гаразд.

Ангельська прислуга одягла Селену в червоні шати. Тим часом Люцифер Вранішня Зоря прилетів до Бога. Вчора Господь не зміг його прийняти, але сказав, щоб той приходив завтра. Ось цей день настав, і Люцифер прийшов до Бога. Він сидів на своєму престолі, біля нього стояли архангели Гавриїл та Михаїл. Божий престол був золотим і його тримали ангели чину престоли.

— Господе! — він поклонився.

— Люцифере Вранішня Зоре. У мене є розмова до тебе... Ти створив одних створінь, чи не так?

— Так, я назвав їх драконами.