26

Я зробила ковток. Холодна вода текла по моєму стравоходу, а потім різко наповнила шлунок, який нив. Уже в мене не те здоров'я, аби вливати в себе стільки алкоголю.

Мої вуста розтягувалися в криву посмішку. Я досі відчувала дотики його рук на собі. Мені було гидко від цього. Краще вже вранці прокинутися в ліжку з дівчиною та дізнатися, що отримала лесбійський досвід. Однак в мене було набагато гірше. Я опинилася в обіймах у справжнього козла, який образив мого лупатого друга, зневажає жінок та є моїм начальником.

*

Мозок плавився від алкоголю та емоцій. Він притискав мене до стіни. Я хотіла відштовхнути його, однак треба було зібрати сили по всьому організму, щоб це зробити.

Нарешті мені це вдалося. Він збентежено дивився на мене. Маланюк також був сильно п'яним та ледве тримався на ногах.

- Чого ти? - усміхався цей русявий зі стальними очима.

- Йди до біса! - пирхнула я та зробила декілька кроків вліво, однак Маланюк схопив мене за руку. Він сильно її стиснув, що аж там, мабуть, перекрилися всі вени та артерії.

- Ходімо веселитися у більш затишне місце, - сказав Євгеній.

- Котися до зеленого їжачка!

- Ні, - він знову притиснув мене до себе, а я в цей момент сильно вдарила йому підбором по пальцях. Він заскавчав, наче песик, якому наїхали на хвіст.

- Дурепа! - засичав Маланюк та відпустив мене. Я тим часом не втрачала часу та швидко зникла з його очей. Моє тіло пересувалося серед п'яного натовпу. Всі ті незнайомі люди танцювали та веселилися, а я перебувала в якомусь трансі. Всі події в голові розліталися в різні сторони, а думки розчіплялися. Мені потрібно було знайти Діану, але я не знала, де вона. Я взагалі не розуміла, як опинилася в руках Маланюка, який, мабуть, в понеділок виставить мене за поріг своєї кантори.

Осіннє нічне повітря, яке зненацька потрапило в мої легені, прояснило мозок та очі. За десять метрів від себе я бачила Діану. Вона смалила цигарки у компанії, що складалася з трьох молодиків.

- Ти вже вибралася з обіймів свого кавалера? - промовила вона. - Добряче він тобі волосся скуйовдив... Далі не зайшло?

- Та пішов він до біса! - гримнула я, та відчула як блювота підступила до мого горла.

Через секунду весь вміст мого шлунку лежав на асфальті. На щастя, там не було решток їжі - алкоголь.

- Ти як? - відчувала як мене схопила Діана. Я стояла на колінах. Асфальт боляче впирався у мої кінцівки.

- Фігово, - відказала я. - Дуже погано.

- Підіймайся, - говорила вона.

Однак я не могла підкоритися її словам. Алкоголь далі ліз із мене. Молодики, які фліртували з Діаною, зникли. Ми були самі на вулиці, де дув холодний вітер та лунала приглушена музика з клубу.

- Як я опинилася з ним? - запитала я після чергової серії блювання.

- Невже тобі зараз це цікаво? - тримала Діана моє волосся.

- Це мій шеф...

*

Я повернулася до реальності, де в мене також було відчуття, що я почну блювати. Мінеральна вода не заспокоювала мій шлунок, а навпаки - він починав боліти ще гірше.

Хотілося лежати на ліжку та якось заснути, щоб прокинутися та не відчувати себе неймовірно погано. Однак замість сну в голову лізло минуле

*

- Що? - запитала білявка, ніби не повірила моїм словам.

- Це та сволота, яка подряпала мені авто, платить мені зарплату, а сьогодні ще й хотіла зі мною розважитися.

- Треш, - все-таки підняла мене Діана на дві ноги. Я хиталася, однак відчувала себе тверезою.

- Ти як? - продовжила вона.

- Хочу додому.

- Значить я викликаю таксі, та їдемо по домам.

Я махнула головою. Бажання було одне - обійнятися із подушкою. Це сталося через годину. Мене дотягнула до ліжка Діана.

- Як прокинешся, то напишеш мені, - почула я її голос перед тим, як опинилася в іншій реальності.

*

Зараз я знову валялася. За вікном було вже темно. Стояв вечір суботи. Я завжди любила цей період. Адже він був найкращим. У дитинстві завжди в такий час по телевізору показували цікаві мультики, і сьогоднішній день не був винятком.

Я увімкнула телевізор, який стояв у спальні. Тонка плазма показувала радість для дітей. Мені щиро хотілося сміятися з того, що транслювали, але я не могла. Я була в халепі.

Мої руки взяли смартфон. У мене висіло три повідомлення від Дмитра. Одне він написав мені вчора, коли я танцювала в клубі, друге нашкрябав сьогодні вранці, а третє - годину тому.

У першому він питав як я, в другому хвилювався чи все добре, а в третьому повідомленні брюнет вибачався.

Відверто кажучи, я не знала що йому відписувати, тому відкинула телефон в сторону та намагалася дивитися мультик, але не змогла. Мої пальці потягнулися до телефону.