Викриття

Повернувши на парковку, чорна «Toyota camry» різко пригальмувала біля входу в кабаре «Червоний оксамит». На ходу поставивши машину на сигналізацію, Білецький швидко увійшов до закладу. Наче вітер, він пронісся вестибюлем, кивком відповідаючи на вітання співробітників, і попрямував в зал ресторану.

На сцені йшла репетиція нової шоу-програми. Максим пошукав очима матір. Директриса сиділа за улюбленим столиком у першому ряду, вивчаючи якісь документи. Іноді вона кидала пронизливий погляд на сцену, спостерігаючи поверх окулярів за рухами танцівниць.

- Мамо, мені треба з тобою поговорити. Це терміново! - сказав Максим, сідаючи на вільний стілець.

Богданівна здивовано подивилася на сина і зняла окуляри. Він помітив, що після цього жесту відразу змінилося її обличчя. З нього миттєво зникла удавана суворість, а погляд став м'якішим і навіть лагідним. Посміхнувшись, він поцілував матір у щоку.

- У тебе неприємності? - співчутливо поцікавилася вона.

Максим коротко розповів про проблеми у «Фавориті» і показав копії документів, які годину тому йому віддала Марта. Марина Богданівна уважно слухала і не перебивала.

- Тому нам вкрай потрібен досвідчений юрист, - підсумував він. - Ти можеш порадити когось?

Насупившись, Марина Богданівна мовчки переглядала папери й мовчала. Розмірковуючи про щось, вона постукувала акуратним нігтиком з червоним манікюром по лакованій поверхні столу.

- Ти готовий допомагати цій жінці, хоч вона тебе й покинула? - нарешті, запитала вона, пильно дивлячись на сина.

- Незважаючи ні на що, - твердо відповів Білецький. - Я кохаю її, мамо.

- Зрозуміло, - вона зітхнула й іронічно посміхнулася. - Тоді хочу тебе засмутити: досвідчений юрист - це в даному випадку не вихід. Поки він буде розбиратися, ви втратите час.

- Що ж можна зробити? - запитав Максим.

- Я спробую зв'язатися зі своїм знайомим з Міністерства юстиції. Вони зреагують швидше. Крім того, потрібно негайно підключати ЗМІ. Аферисти дуже не люблять публічного розголосу, - відповіла вона і взяла в руки мобільний телефон.

- Мамо, ти у мене золото. Дякую, - Максим обійняв жінку за плечі. – Отже, я зараз же поїду на канал «Україна». У мене там колишній однокласник журналістом працює у відділі новин, а завтра мені необхідно їхати в Конча-Заспу.

- Навіщо? - здивовано запитала Марина Богданівна.

- Чоловік Марти забрав дітей і відвіз у свій будинок в «селищі багатіїв». Тепер дзвонить і вимагає грошей, заявляючи, що в іншому випадку дівчат вона не побачить. Це дуже непередбачуваний і небезпечний тип. Не здивуюся, якщо рейдерське захоплення клубу теж його рук справа. Він дізнався про наші з Мартою стосунки і тепер хоче помститися їй, - відповів Білецький, підводячись.

- Що ж ти збираєшся робити? - з тривогою запитала жінка і теж встала.

- Не хвилюйся. Я знаю, що робити.

Він швидко поцілував матір і пішов до виходу.

- Прошу тебе, будь обережний, - крикнула вона йому в слід.

Озирнувшись, він посміхнувся і, коротко кивнувши, зник за дверима. Марина Едуардівна провела сина тривожним поглядом. Максим так схожий на свого батька! Такий самий відданий тим, кого по-справжньому любить! Він частинка її найбільшого кохання і тепер вже єдина найдорожчя людина. Чи не єдина?

Цікавим чином провидіння розставляє фігури на шаховій дошці долі! Минуле знову наполегливо стукає в її двері, нагадуючи про ще одне важливе, невирішене питання. І воно не дає їй спокою. Можливо, саме зараз час розрубати нарешті цей туго затягнутий вузол образ та ненависті, що так руйнують душу?

______________________________________________________

Наступного дня Марта приїхала в клуб о сьомій ранку. Провівши безсонну ніч, вона більше не могла перебувати вдома. Новин від Максима поки що не було. Вона поглядала на годинник і не випускала з рук телефон. Здавалося, що час тягнеться жахливо повільно. Вчора в клубі працювали журналісти. У Марти брали інтерв'ю і сюжет про рейдерське захоплення спортклубу «Фаворит» вийшов у вечірніх новинах. Максим подзвонив їй пізно вночі і повідомив, що Марина Богданівна передала документи про фіктивний продаж клубу в Міністерство юстиції, і там будуть розбиратися в тому, що трапилося. Він сказав, що поїде до Андрія в Конча-Заспу завтра, а вона повинна залишитися на роботі і чекати звістки від його матері. Марта розуміла, що директор «Червоного оксамиту» допомагає їй виключно на прохання свого сина. Думка «бути зобов'язаною жінці, яка ставиться до неї з величезним презирством», зовсім не тішила та іншого виходу, здається, немає. Доведеться прийняти цю допомогу. Що ж... вона пізніше подумає про це. Зараз головне - врятувати клуб і забрати в Андрія дітей.

Роздуми Марти були перервані стуком у двері. На порозі з'явилася Ольга. Дивно, вона навіть не чула, як фітнес-менеджер прийшла на роботу.

- Доброго ранку, Марто Володимирівно! - привіталася дівчина, з тривогою дивлячись на директора. - До вас прийшли...

Марта підвелася і войовниче стиснула руки в кулаки. Якщо це знову пани Гранецький і Петренко, то вона готова захищати свій бізнес до останньої краплі крові й нізащо не віддасть їм «Фаворит»! Нехай не мріють!