13

2024-10-21

Mark25: Якщо ти пишеш, то це вже gut (добре). Бо твої Worte ( слова) завжди звучать красиво.

[21:08]

    Lesya_Red: Ти навіть не читав жодного рядка, Марку.

[21:10]

Mark25: Aber ( але) я відчуваю. Якщо ти так говориш зі мною, то на Papier ( папері) це noch besser (  все ще краще).

[21:12]

    Lesya_Red: Тобі легко робити висновки :) Але справжній текст — це не завжди як розмова. Там я можу бути зовсім іншою.

[21:15]

Mark25: Іншою як?

[21:16]

    Lesya_Red: Може, більш сміливою. Може, навпаки — більш вразливою.

[21:18]

Mark25: Я хочу знати і цю тебе.

[21:19]

    Lesya_Red: (довга пауза)

[21:22]
    Lesya_Red: Ти нетерплячий.

[21:23]

Mark25: Я просто nicht ( не ) хочу, щоб твій слід був nur für dich.( тільки для тебе)

[21:25]

    Lesya_Red: Гарна фраза. Аж дивно, що від тебе.

2024-10-22

Mark25: Я думав учора… твій Роман хороший. Ти маєш талант.

[20:14]

    Lesya_Red: Ти знову кажеш, не читаючи :)

[20:16]

Mark25: Я не знаю слова… як це… доказ? Але я відчуваю.

[20:18]

    Lesya_Red: Доказ :) Добре. Хочеш доказ — розкажу маленьку частину. Але не з роману, а з життя.

[20:20]

Mark25: Я слухаю.

[20:21]

    Lesya_Red: Мого тата немає. Він загинув, коли я була ще дівчинкою. Я навіть пам’ятаю його більше з розповідей інших, ніж своїми очима.

[20:23]

Mark25: …

[20:24]

    Lesya_Red: У мами залишилася лише я. І вся родина навколо. Тітки, дядьки, бабуся. Я ніколи не була сама, але водночас — завжди з діркою всередині. Бо батько — це те, чого не замінить жодна родина.

[20:26]

Mark25: Я не знаю Worte ( слова)… мені тяжко таке чути.

[20:28]

    Lesya_Red: Це не для жалю. Просто ти питав, чи я залишаю слід. Мабуть, мій слід почався саме з того дня. Бо я рано навчилася відчувати втрату.

[20:30]

Mark25: Може, через це ти так сильна.

[20:32]

    Lesya_Red: Я не сильна. Я вчуся жити з тим, що втрата завжди поруч.

[20:34]

Mark25: Я розумію тепер чому ти говориш про Leben ( життя) як про Geschichte (історію). Бо ти бачила, що Geschichte ( історія) може обірватися.

[20:36]

    Lesya_Red: Саме так. І тому я пишу. Бо якщо слова залишаться — то і я залишуся.

[20:38]

Mark25: Я думаю… ти мала багато Родина. Навіть без Тата.

[20:42]

    Lesya_Red: Так. Іноді навіть забагато уваги :) Усе життя — з кимось поруч.

[20:44]

Mark25: У мене nicht ( не ) так. Я був одна Дитина. Kein Bruder, keine Schwester. (Не брата, ні сестри) Тільки я.

[20:46]

    Lesya_Red: Самотньо?

[20:47]

Mark25: Дуже. Батьки Arbeit( робота) весь час. Вони müde ( втомлені), коли приходили. Я сидів сам, слухав тишу.

[20:49]

    Lesya_Red: Тобі було хоч із кимось гратися?

[20:50]

Mark25: Ні. Іграшки були, але не було Hände ( руки) , які разом грають. Я робив собі Freund у Kopf.( Друг у голові)

[20:52]

    Lesya_Red: Уявний друг.

[20:53]

Mark25: Так. Він слухав мене, коли ніхто nicht ( не ) слухав.

[20:55]

    Lesya_Red: Це звучить дуже сумно.

[20:56]

Mark25: Це звучить як моє Kindheit ( дитинство). Самотність — це перше слово, що я навчив.

[20:58]

    Lesya_Red: Тепер ти маєш інше слово. Розмова.

[21:00]

Mark25: Так. І вона не у Kopf. ( Голові)  Вона справжня.

[21:02]