ГЛАВА 11: НІЖНІ МОМЕНТИ В ОБСЕРВАТОРІЇ

Нічне небо, всипане зірками, освітлювало обсерваторію, коли Райан і Олівія залишилися на ніч, щоб продовжити спостереження за сигналами. Їхні серця були наповнені як професійними прагненнями, так і особистими мріями. Вони знали, що їхнє розслідування наближається до розгадки, але водночас думки про майбутнє і спільне життя наводили їх на ніжні роздуми.

"Це місце дійсно чарівне вночі," - сказав Райан, дивлячись на зоряне небо через великий телескоп. "Зорі здаються такими близькими, наче можна простягнути руку і доторкнутися до них."

Олівія посміхнулася, сидячи поруч з ним за столом з купою документів і комп'ютером. "Так, це справді дивовижне місце. Тут відчуваєш себе частиною чогось більшого, наче всі проблеми стають маленькими у порівнянні з величчю всесвіту."

Вони сиділи поруч, уважно слухаючи сигнали, які надходили з далекої галактики, і аналізуючи дані. Райан і Олівія знали, що ці сигнали можуть бути ключем до розкриття вбивства Трістана Харріса, але водночас вони відчували тягар відповідальності за те, щоб знайти правду.

"Ці сигнали такі незвичайні," - зауважив Райан, переглядаючи графіки на екрані. "Вони мають таку чітку структуру і регулярність. Я ніколи раніше не бачив нічого подібного."

"Так, це дивовижно," - погодилася Олівія. "Можливо, це дійсно повідомлення від іншої цивілізації. Якщо це так, це може змінити все наше розуміння всесвіту."

Вони продовжували працювати над розшифровкою сигналів, зосереджено обговорюючи свої знахідки і можливі теорії. Але водночас їхні думки часто поверталися до майбутнього, яке вони планували разом.

Коли нічне небо почало світлішати, і зірки поступово згасали, Райан і Олівія вирішили зробити перерву. Вони вийшли на балкон обсерваторії, де їх зустріло свіже повітря і тихе шепотіння лісу навколо.

"Це чудове місце для роздумів," - сказав Райан, тримаючи Олівію за руку. "Ми провели тут багато годин, намагаючись розгадати ці сигнали. Але тепер я хочу подумати про наше майбутнє."

Олівія ніжно посміхнулася і подивилася йому в очі. "Я теж про це думала. Наше нове життя, наш дім на березі океану... Це все здається таким реальним і близьким."

Вони мріяли про свій новий дім на окраїні Сіднея, де планували оселитися після весілля. Це був затишний будинок з видом на океан, де вони могли б насолоджуватися спокійними ранками і заходами сонця, слухати шум хвиль і дихати свіжим морським повітрям.

"Наш новий дім буде таким чудовим місцем," - сказав Райан, дивлячись у далечінь. "Ми зможемо проводити там кожен день, насолоджуючись тишею і спокоєм."

"Так," - погодилася Олівія. "Я уявляю, як ми будемо разом зустрічати світанки на березі, прогулюватися по пляжу і проводити вечори біля каміну. Це буде наше місце, де ми зможемо бути щасливими."

Вони продовжували обговорювати свої плани на майбутнє, уявляючи, як вони облаштовуватимуть свій новий дім, якими меблями заповнять кімнати, і які квіти посадять у саду.

"Я хочу, щоб наш дім був сповнений світла і тепла," - сказав Райан, посміхаючись. "Щоб кожен куточок був наповнений нашою любов'ю і спільними спогадами."

"Я теж цього хочу," - відповіла Олівія, притискаючись до нього ближче. "Я хочу, щоб ми разом створили наше маленьке щастя, де ми будемо завжди разом і зможемо ділити всі радощі і труднощі."

Під зоряним небом і тихим шепотінням природи, Райан і Олівія стояли на балконі обсерваторії, обійнявшись і насолоджуючись моментом. Їхні серця билися в унісон, і вони відчували, що все, що їм потрібно, це бути разом.

"Я не можу дочекатися, коли ми зможемо почати наше нове життя разом," - сказав Райан, ніжно цілуючи Олівію в лоб. "Це буде наша найкраща пригода."

"Я теж," - відповіла Олівія, посміхаючись. "З тобою все здається можливим. І я знаю, що ми зможемо подолати будь-які труднощі, якщо ми разом."

Після кількох хвилин тиші і роздумів, вони вирішили повернутися до роботи. Вони знали, що їхнє розслідування ще не завершено і що попереду на них чекає багато роботи. Але тепер вони відчували нову енергію і рішучість, знаючи, що їхнє майбутнє разом буде сповнене любові і щастя.

"Повернемося до сигналів?" - запитав Райан, тримаючи Олівію за руку.

"Звісно," - відповіла Олівія. "Ми знайдемо всі відповіді і розкриємо правду. І тоді ми зможемо повністю зосередитися на нашому майбутньому."

Райан і Олівія повернулися до обсерваторії, готові продовжити своє розслідування. Вони знали, що їхня любов і підтримка один одного дадуть їм силу подолати всі труднощі і знайти правду.

Зоряне небо продовжувало світитися над ними, і вони відчували, що їхнє майбутнє буде таким же яскравим і безмежним, як і космос, який вони досліджували.

---