РОЗДІЛ 32: ПРОЩАННЯ З ЕЛЛІОТТОМ

- Дякую за все, - сказав Райан, потискуючи руку медіуму. - Ти врятував нам життя.

- Бережіть себе, - відповів Елліотт. — І пам'ятайте, що сила світла завжди сильніша за темряву.

Олівія підійшла до Елліотта з теплими словами подяки.

- Елліотт, без твоєї допомоги ми б не впоралися. Ти знайшов відповіді там, де ми бачили лише морок, — сказала вона, обіймаючи його.

- Для мене було честю допомогти вам, Олівія, - відповів Елліотт, посміхнувшись. — Ми працюємо з однією метою — захищати цей світ від зла.

Ітан, стоячи поряд, теж не міг залишитися осторонь.

- Ти дивовижна людина, Елліотт, - зізнався він. — Завдяки тобі ми багато чого дізналися і зрозуміли. Сподіваюся, це не остання наша зустріч.

— Можливо, Ітане, — кивнув медіум. — Світ сповнений таємниць, і я певен, що наші шляхи ще перетнуться.

Коли всі прощалися з Елліоттом, Коннор підійшов до нього з невеликою коробочкою.

- Елліотт, це для тебе, - сказав він, простягаючи подарунок. - Невеликий знак нашої вдячності.

Елліотт відкрив коробку і побачив усередині амулет, який сам подарував команді для захисту під час ритуалу.

— Я думаю, що він стане тобі в нагоді більше, ніж нам, — пояснив Коннор. — Ти завжди ризикуєш заради інших. Цей амулет захищатиме тебе.

- Дякую, Коннор, - сказав Елліотт, дбайливо поклавши амулет у кишеню. — Він нагадуватиме мені про вас і нашу спільну справу.

Залишаючи особняк, Елліотт повернувся до команди востаннє.

— Ви завжди зможете розраховувати на мене, якщо знадобиться моя допомога. Пам'ятайте, що світло всередині вас завжди сильніше за будь-яку темряву.

З цими словами він пішов, залишивши команду "Тасманійських тигрів" з новими силами та вірою в те, що разом вони зможуть подолати будь-які перепони.