РОЗДІЛ 8: ПРОКЛЯТТЯ РОЗКРИВАЄТЬСЯ

Всередині особняка тиша була майже відчутною. Кожен крок луною розносився порожніми коридорами, змушуючи стіни шепотіти про таємниці, приховані в їхній глибині. Еліотт розташувався у центральному залі, оточений свічками, що він акуратно розставив по колу. Команда "Тасманійських тигрів" уважно спостерігала за медіумом, готуючись до будь-якого результату.

Еліот сів у центр кола, заплющив очі і почав шепотіти заклинання. Його голос, спочатку тихий, поступово набирав сили, ніби закликаючи невидимі сили до себе. Повітря в кімнаті почало змінюватися, стаючи холоднішим, і ледь помітний вітерець ворушив полум'я свічок.

- Духи цього будинку, - почав Еліотт, - я закликаю вас. Розкажіть нам про ваші страждання та про те, що сталося тут багато років тому.

Спочатку нічого не відбувалося, але незабаром свічки почали мерехтіти, а в повітрі з'явився ледь вловимий запах гару та крові. Олівія та Райан обмінялися стурбованими поглядами, але залишалися на місці, знаючи, що це необхідно для розкриття таємниці.

Раптом Елліотт затремтів, його голос змінився, став глухим і неприродним. Очі розплющились, але зіниці були відсутні, ніби він дивився в інший світ.

— Цей будинок проклятий, — промовив він голосом, який явно не належав йому. — Прокляття накладене кров'ю та ненавистю. Тут сталися жахливі речі, і душі загиблих не можуть знайти спокій.

Райан напружено слухав, відчуваючи, як по спині пробігає холод.

- Що за речі? Хто наклав це прокляття? — спитав він.

Еліотт продовжив, його голос ставав дедалі пронизливішим:

— Рейвенсвуд, перший власник будинку, був одержимий темною магією. Він намагався закликати демона Азазеля, щоб знайти необмежену владу та багатство. Для обряду він приніс у жертву свою сім'ю. Але ритуал пішов не так, і замість могутності він знайшов прокляття. Душі його жертв були замкнені в цьому будинку, а сам будинок став місцем проживання зла.

Дейвід здригнувся від почутого, його обличчя зблідло.

— Отже, всі ці примари — це жертви Рейвенсвуда?

Еліотт кивнув, його голос тремтів:

- Так. З того часу кожен, хто жив у цьому будинку, стикався з жахами та смертями. Прокляття передається від одного власника до іншого, і ніхто не може уникнути його впливу. Духи жадають помсти та спокою, але не можуть знайти його, доки прокляття не буде знято.

Олівія запитала, її голос ледве чути:

— Як ми можемо зняти це прокляття?

Еліотт заплющив очі, його тіло затремтіло, ніби борючись з невидимою силою.

— Щоби зняти прокляття, потрібно провести ритуал очищення. Необхідно зібрати всі реліквії, пов'язані з ритуалом Рейвенсвуда, та знищити їх. Тільки так можна звільнити душі та повернути світ у цей дім.

Райан, насупившись, запитав:

- Які реліквії?

Еліот відкрив очі, його зіниці повернулися в норму, і він, важко дихаючи, відповів:

— Це старовинна книга заклинань, кинджал для жертвоприношень та амулет Азазеля. Вони заховані у різних частинах будинку. Знайдіть їх і знищіть, щоб розірвати ланцюг прокляття.

Повітря в кімнаті знову стало нормальним, а полум'я свічок стабілізувалося. Елліотт, ослаблений ритуалом, піднявся на ноги за допомогою Олівії.

- Тепер ми знаємо, що робити, - сказав Раян, твердо дивлячись на свою команду. — Ми знайдемо ці реліквії та знищимо їх. Ми звільнимо цей будинок та його жертв.

З рішучістю в очах команда "Тасманійських тигрів" приготувалася до наступного етапу розслідування. Особняк зберігав у собі багато таємниць, але тепер вони мали план, і вони мали намір покласти край прокляттю раз і назавжди.