РОЗДІЛ 13: ПОЛЮВАННЯ НА ЛИСИЦЮ

Після обговорення з командою, Райан прийняв важке рішення. Попередження від уряду було чітким і безапеляційним. Подальше розслідування фінансових потоків і експериментів 'Келлос Тек' могло закінчитися серйозними наслідками для агентства. Тому він вирішив зосередитися на найнагальнішій загрозі – лисиці-монстрові, яка втекла з дослідницького центру.

"Ми не можемо ризикувати всім агентством і нашими життями", - сказав Райан, зібравши команду. "Але ми можемо зупинити лисицю, перш ніж вона завдасть шкоди. Це буде нелегко, але ми повинні спробувати."

Райан знав, що без допомоги місцевих жителів їм буде важко знайти лисицю в густих лісах Сіднея. Він вирішив звернутися до Гаррі, лісника, з яким вони вже мали справу під час попередніх пошуків. Гаррі був досвідченим слідопитом і знав ці ліси, як свої п'ять пальців.

Вони зустрілися на маленькій лісовій стежці, що вела до озера, де раніше знайшли сліди.

"Гаррі, ми знову потребуємо твоєї допомоги", - почав Райан. "Лисиця, яку ми шукаємо, надзвичайно небезпечна. Вона втікла з центру і може становити серйозну загрозу для всіх, хто опиниться на її шляху."

Гаррі нахмурився, розглядаючи карту місцевості. "Я знаю ці ліси як свої п'ять пальців, але якщо ця тварина дійсно така, як ви кажете, нам потрібно діяти обережно. Я допоможу вам, але вам потрібно бути готовими до всього."

Ітан і Девід, які раніше виявили сліди лисиці, провели Райана і Гаррі до того місця, де сліди раптово обірвалися. Вони підійшли до берега озера, де здавалося, що лисиця просто зникла.

"Ось тут ми втратили її слід", - пояснив Девід, вказуючи на невелику зону, де земля була трохи прим’ята. "Ми не знаємо, чи вона стрибнула у воду, чи просто пішла в іншому напрямку."

Райан оглянув місце. "Можливо, вона заховалася під водою або знайшла собі сховище неподалік. Нам потрібно ретельно обстежити озеро і прилеглу територію."

Команда вирішила розділитися: Ітан і Девід залишилися на березі, щоб знайти нові сліди, тоді як Райан і Гаррі взяли човен і вирушили оглядати озеро.

Вони повільно плавали вздовж берега, уважно оглядаючи кожен закуток, шукаючи будь-які сліди або підказки. Ліс був тихий, і тільки іноді було чути звук крил птахів або шурхіт листя від вітру.

"Це місце може бути ідеальним сховищем для лисиці", - зауважив Гаррі, поглядаючи на густу рослинність навколо озера. "Якщо вона втекла і не хоче, щоб її знайшли, вона могла б вибрати саме таке місце."

"Можливо, вона залишила тут якісь сліди або вказівки на свою присутність", - відповів Райан. "Давай уважно оглянемо берег."

Пливучи вздовж берега, вони зупинилися біля невеликої затоки, де росли густі очерети. Райан помітив щось незвичайне – сліди, що вели вглиб очеретів. Вони обережно висадилися на берег і пішли за слідами.

Сліди були великі і свіжі, наче лисиця недавно пройшла цим шляхом. Вони обережно просувалися вперед, коли раптом почули глухий рик – звук, який міг належати лише істоті з надзвичайними можливостями.

"Ми на правильному шляху", - прошепотів Гаррі, стискаючи в руках гвинтівку. "Але будьмо обережні. Це може бути пастка."

Райан і Гаррі рухалися вперед, обережно пробираючись крізь густі зарості. Вони знали, що наближаються до лисиці, і що вона може бути ще небезпечнішою, ніж вони очікували. Вони були готові до будь-якого розвитку подій, розуміючи, що від цієї сутички залежить не тільки їхнє життя, але й безпека всього регіону.