ЧАСТИНА СЬОМА. СПРАВА ПРО "КУМІХО" АБО НЕВДАВШИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ. ГЛАВА 1: РАНОК У СІДНЕЇ

Короткий сюжет:

У густих лісах Австралії відбувається серія зникнень. Команда виявляє, що в лісі ховається щось, що полює на людей. Подейкують, що це може бути Куміхо — таємнича істота, яку вважають частиною корейської міфології. Проте вчені підозрюють, що це може бути результатом покинутого або невдалого експерименту. Детективи агентства "Тасманійські Тигри" беруться за розслідування цієї загадкової справи.

Глава 1: Ранок у Сіднеї

Сідней прокидався під променями ранкового сонця. Золотисте світло ковзало по скляних фасадах хмарочосів, відбиваючись у водах гавані й створюючи осліпливі відблиски на спокійній поверхні затоки. Місто оживало, наповнюючись звуками та рухом.

У вузьких вуличках Сіднея, уздовж старовинних будівель та сучасних торгових центрів, розпочиналося звичне ранкове пожвавлення. Люди в ділових костюмах поспішали до офісів, тримаючи в руках чашки з кавою або обговорюючи майбутні справи по телефону. Вуличні кафе заповнювалися відвідувачами, які насолоджувалися свіжими круасанами та ароматним еспресо.

На вулицях розкішних районів, таких як Даулінг і Воллеро, роздавався шум моторів: власники спортивних автомобілів і дорогих позашляховиків виїжджали зі своїх гаражів, готові до нового дня. У діловому центрі міста машини акуратно заповнювали парковки, створюючи гармонійне пожвавлення.

Цього ранку, як і кожного іншого, пороми, заповнені пасажирами, перетинали затоку, прямуючи до знаменитого Оперного театру і мосту Харбор-Брідж. Групи туристів з камерами насолоджувалися краєвидами, фіксуючи спогади про відвідування одного з найкрасивіших міст світу.

Над усіма цими рухами, міськими звуками і ранковою метушнею височіли хмарочоси, які стояли як німі свідки життя Сіднея. Їхні скляні фасади блищали на сонці, надаючи місту особливого шарму.

На околицях міста, серед густих евкаліптових лісів і заповідників, де зелені пагорби плавно переходили в рельєфні долини, розпочиналася ще одна історія. Тут, далеко від міської суєти, ховалися секрети і таємниці, які чекали свого часу, щоб бути розкритими.

На сході Сіднея, вздовж узбережжя, хвилі Тихого океану розбивалися об скелясті береги, залишаючи на них пінні сліди. Пляжі Бонді і Манлі манили ранніх любителів серфінгу, які вже долали ранкові хвилі, насолоджуючись свободою і адреналіном.

На західних околицях міста розкинулися великі парки та ліси, де природа зберігала свою дикість. Заповідник Лейн-Коув був одним із таких місць: густі зарості дерев і чагарників створювали лабіринти стежок, що вели до найприхованіших куточків природи.

Тут можна було зустріти безліч диких тварин: від допитливих кенгуру до різнобарвних птахів, що пурхають у кронах дерев. У цих місцях природа жила своїм життям, далеким від міської суєти і людських турбот.

Ліси Сіднея, незважаючи на свою близькість до цивілізації, залишалися домом для безлічі загадок. Легенди про дивні істоти і незрозумілі явища часто народжувалися тут, серед густих заростей і прихованих від сторонніх очей стежок.

І саме тут, в одному з таких лісів, починалася історія, яка могла б змінити все. Лисиця, що втекла з секретної лабораторії, знайшла притулок у цих диких місцях. Вона була незвичайною: її розміри і поведінка не відповідали звичним уявленням про диких тварин. Її поява стала початком нового випробування для "Тасманійських тигрів".
---
Ранок в офісі "Тасманійських тигрів" починався, як завжди. Команда збиралася за чашкою кави, обговорюючи поточні справи і плануючи свої завдання на день. Але дзвінок із поліцейського відділку змінив усе.

— Райан, тобі варто це почути, — сказав Ітан, тримаючи телефонну трубку. — У них проблема в одному з лісів на околиці. Кажуть, там завелася дивна істота, і вона вже напала на кількох людей.

— Що за істота? — запитав Райан, відчуваючи, як адреналін починає пульсувати в його венах.

— Вони не впевнені, але місцеві жителі стверджують, що бачили величезну лисицю. Нібито вона втекла з якогось дослідницького центру.

Райан глянув на свою команду. Олівія, Коннор, Девід і Ітан дивилися на нього, очікуючи на його рішення.

— Схоже, у нас нова справа, — сказав він, відкладаючи свою чашку кави. — Готуйтеся, ми виїжджаємо.

З цієї хвилини спокійний ранок Сіднея став початком захопливого і небезпечного пригоди. Команда "Тасманійських тигрів" вирушила в ліси, щоб зустрітися з невідомою загрозою і з'ясувати, яка загадка ховається за цією дивною лисицею.
 

___