РОЗДІЛ 25: ДЗВІНОК У НЬЮ-ЙОРК

У метушні офісу "Тасманійських тигрів" Олівія Хейс сиділа за своїм столом, набираючи номер у Нью-Йорку. Серце билося прискорено - цей дзвінок міг змінити все. Професор Джон Моррісон, її наставник та натхненник, міг стати ключем до безпечного майбутнього нанотехнологій, знайдених у пробірці.

Вона глибоко вдихнула та натиснула кнопку виклику. У голові крутилися думки про минуле та майбутнє. Вона згадувала свої роки навчання та ті уроки, які вона засвоїла від професора. Як багато часу минуло з того часу, як вони востаннє спілкувалися!

Олівія (подумки): "Прошу, відповідай, професоре. Нам потрібне ваше керівництво."

На іншому кінці дроту пролунав звук з'єднання, а потім — знайомий, але вже трохи здригнувся голос.Професор Моррісон: "Доктор Хейс? Яка несподіванка! Як давно ми не чулися. Як ви, Олівія?"

Олівія, посмішкааючись, але нервуючи: "Професор Моррісон, я рада вас чути. У мене для вас дуже важлива справа, і я сподіваюся, що ви зможете допомогти."

Професор Моррісон, заінтриговано: "Звичайно, Олівія. Що сталося? Ви звучите так, ніби перебуваєте під великим тиском."

Олівія: "Ви маєте рацію, професоре. Ми зіткнулися із ситуацією, в якій ваша експертиза може бути безцінною. Ми виявили нанотехнології, які можуть змінити світ, але вони також можуть стати величезною загрозою, якщо потраплять у невірні руки."

Професор Моррісон, з подивом: "Нанотехнології? Це дуже серйозно. Розкажіть мені більше. Де ви їх знайшли?"

Олівія, коротко викладаючи ситуацію: "Ці технології були частиною незаконного проекту. Ми змогли запобігти їхньому продажу на чорному ринку, але тепер ми не знаємо, що з ними робити. Я думала про вас, професоре. Якщо хтось і зможе знайти їм гідне застосування, то це ви."

Професор Моррісон, задумливо: "Це велика честь, Олівія. Але також і велика відповідальність. Що саме ви хочете від мене?"

Олівія: "Ми хочемо передати вам ці технології на умовах суворого контролю та з зобов'язанням використовувати їх виключно з мирною метою. Ми знаємо, що у вас є ресурси та знання для їх безпечного застосування."

Професор Моррісон, рішуче: "Я розумію. Це складне завдання, але я готовий взятися за неї. Нам потрібно буде зустрітися і обговорити всі деталі. Коли ви можете приїхати до Нью-Йорка?"

Олівія, з полегшенням: "Я можу організувати зустріч цього тижня. Дякую, професоре. Я знала, що можу на вас покластися."

Професор Моррісон: "Ми зробимо все можливе, щоб використовувати ці технології на благо. До зустрічі, Олівія. Я з нетерпінням чекаю нашої розмови."

Олівія повісила трубку, відчуваючи, як з її плечей спадає вага. Професор Моррісон був їхньою надією на те, що ці технології не стануть новою зброєю чи засобом наживи.

Олівія (подумки): "Тепер найголовніше - організувати цю зустріч і переконатися, що все пройде гладко. Ми впораємося."

Вона подивилася на своїх колег, які з нетерпінням чекали на новини.

Олівія: "Професор Моррісон згоден зустрітися. Він готовий допомогти нам. Ми повинні підготуватися і вирушити до Нью-Йорка."

Райан, Ітан, Дейвід і Коннор схвально кивнули, розуміючи, що попереду на них чекає ще одна важлива місія. Попереду на них чекали нові випробування, але з підтримкою професора Моррісона вони були впевнені, що зможуть подолати будь-які труднощі.