У штабі "Тасманійських тигрів" стояла тиха ніч.
Більшість співробітників вже розійшлися по будинках, залишивши офіс зануреним у спокій і лише іноді порушується звуками вируючих машинок для кави і дзижчанням комп'ютерів. У кутку, поруч із автоматом для кави, стояли Дейвід Холт і Коннор Фішер, обговорюючи наслідки останньої справи.
Коннор, наливаючи собі чашку кави: "Ти колись думав, що ми розбиратимемося з такими речами, як нанотехнології? Раніше я вважав, що наші справи стосуватимуться лише людей, а не технологічних чудес."
Дейвід, прихлинаючи каву: "Та вже, це точно. Весь цей світ високих технологій, здається, відходить від нашого звичного розуміння. Ці наноструктури ... Уяви, як вони можуть змінити все навколо. У медицині, наприклад."
Коннор кивнув головою, спершись на автомат для кави і тримаючи свою чашку в руках.
Коннор: "Якби ця технологія потрапила у правильні руки, ми могли б вилікувати безліч хвороб. Уяви собі можливість відновлювати тканини або боротися з невиліковними захворюваннями."
Дейвід: "Це було б чудово. Але є й зворотний бік медалі. У руках таких людей, як Лукас Хант, вони можуть стати справжньою зброєю. Ти уявляєш, що можна зробити з такими наноструктурами, якщо їх використати для створення біологічної зброї?"
Коннор насупився, розмірковуючи над словами Дейвіде. У його очах читалося занепокоєння.
Коннор: "Саме тому я й хвилююся. Ми не можемо дозволити цій технології потрапити не в ті руки. Але як ми можемо гарантувати це? Ми просто детективи, у нас немає ресурсів чи влади, щоб контролювати таку річ."
Дейвід: "Це вірно. Але ми маємо досвід та інтуїцію. Ми можемо працювати з тими, кому довіряємо. Може, створити якийсь комітет чи групу експертів, які зможуть стежити за використанням цих наноструктур."
Коннор задумливо потер підборіддя, зважуючи можливі рішення.
Коннор: "Це ідея. Нам потрібно переконатися, що ми зробимо все можливе, щоб технологія не була використана на зло. Ми можемо звернутися до перевірених вчених, які працюватимуть під суворим контролем."
Дейвід: "І можливо варто подумати про співпрацю з урядовими структурами. Але тільки з тими, кому ми можемо довіряти. Це складне завдання, але ми впораємося."
Вони обоє замовкли, насолоджуючись смаком гарячої кави та осмислюючи майбутнє, яке може бути пов'язане з цими наноструктурами. Дейвід відчув, як напруга в його тілі спадає, коли він подивився на свого друга.
Дейвід: "Знаєш, Коннор, незважаючи на всі ці складнощі, я радий, що у нас є така команда. Ми завжди знаходимо вихід із найскладніших ситуацій".
Коннор, посміхаючись: "Так, це точно. І я вірю, що ми знайдемо спосіб зробити світ кращим за допомогою цих технологій."
Вони продовжили пити каву, обговорюючи плани на майбутнє та усвідомлюючи, що їхня робота не закінчується із завершенням справи. Технології будуть розвиватися, і вони повинні бути готовими до нових викликів, щоб захистити світ і використовувати свої сили та знання для блага суспільства.