РОЗДІЛ 13: ІСТОРІЯ КОННОРА ФІШЕРА

ДОДАТКОВІ ГЛАВИ (які не увійшли до роману, без них написання роману було б не повним)

ШЛЯХ ЮРИСТА

Коннор Фішер завжди був людиною, яка прагне справедливості. Народившись і виріс у невеликому селі на півдні Австралії, він з дитинства знав, що стане юристом. Його батьки, прості фермери, завжди вчили його боротися за правду та захищати слабких.

Після закінчення школи Коннор вступив на юридичний факультет до Університету Сіднея, де він з відзнакою закінчив курси і швидко став одним із найперспективніших молодих юристів. Він працював у великій юридичній фірмі, захищаючи права клієнтів та домагаючись справедливості у суді.

Одного разу Коннор зіткнувся зі справою, яка змінила його життя. Він захищав клієнта, звинуваченого у злочині, якого той не робив. Попри всі зусилля клієнта визнали винним. Коннор зрозумів, що багато аспектів правосуддя залишаються поза його досяжністю як юрист.

Це розчарування спонукало його до рішення змінити професію. Він вирішив стати детективом, щоб мати можливість розслідувати справи та добиватися справедливості на всіх рівнях. Коннор пройшов курси підготовки та незабаром приєднався до агентства "Тасманійські Тигри".

Коннор швидко зарекомендував себе як один із найнадійніших і скрупульозніших детективів. Його юридична освіта дозволяла йому розуміти тонкощі закону та використовувати їх у розслідуваннях. Він став невід'ємною частиною команди, працюючи над найскладнішими справами.

Коннор завжди був дуже зосереджений на роботі, що позначалося на його особистому житті. Він був одружений і мав дітей, що дозволяло йому повністю присвятити себе розслідуванням. Незважаючи на це, він мав міцні дружні стосунки з колегами, які стали його другою родиною.

Коли справа про зниклого бізнесмена Джеймса Вільямса потрапила в агентство, Коннор взявся за нього з особливим ентузіазмом. Він бачив у цій справі можливість застосувати всі свої навички та досвід. Його знання законів та юридичних процедур стали ключовими у розкритті таємниці "Проекту Аполлон".

Коннор відчував особисту відповідальність за цю справу, прагнучи не тільки знайти Вільямса, а й викрити тих, хто стояв за його викраденням. Його невгамовна воля і прагнення справедливості робили його незамінним членом команди.