Чарзілля. Його/не його відьма
15
[ 23 ноября 2021 г. 1:06 ] Вона на кухні варить каву. Змішує у турці коричневий попіл із злістю. Додає дрібку солі. Коли кава починає закіпати, вона додає туди ложку безвиході і ставить знову на вогонь. Вдруге приправляє ненавистю і ставить на вогонь. Втретє додає розпач, доводить до кипіння і прибирає з вогню. Кава міцна. Гаряча. Чорний кіт давно сидить під ліжком. Він знає її такою. Він знає, краще перечекати. І, да, він не заздрить людям. Сьогодні непогода. Жахлива непогода. Всі, хто вміє бачити і співставляти, мають залишитися вдома. Вона розлючена. Їй не можна заводити стосунки із смертним! Ха! Вона сама має це вирішувати! Горнятко з кавою летить у вікно і відбивається голосним громом і яскравою блискавицею. Кіт укрився хвостом. Ех. Її шкода. Але вона так робить час від часу. Рідко, правда. Це перезавантаження. Скоро пройде. Кіт говорить сам з собою. А вона заварює нову каву.
#2105 в Молодіжна проза
#9299 в Любовні романи
#2091 в Любовне фентезі
Відредаговано: 13.01.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
