....

Майстер ключів був чарівником. Наділене силами веселки приладдя створювало ключ. Він усюди супроводжував власника та мав властивості оберега. Ключ випромінював сонце в моменти радості і ставав прозорим як кисень, коли власник мав на щось звернути увагу. Люди приходили до чарівника, просили створити ключ для себе та рідних і зберігали завдяки ньому найцінніше, що мали. 

Одного дня до чарівника ключів прийшла жінка. Вона принесла невелику скриньку.

— Створіть, будь ласка, чарівний ключ. 

— Звісно. — посміхнувся чарівник. — Вам потрібен один, чи кілька?

— Один. Це буде складно, але виконайте. Не відступіть. 

Жінка поклала скриньку на стіл і збиралась піти та здивований чарівник сказав: 

— Ви можете її зараз забрати із ключем. 

Чарівник ключів подивився на приладдя та воно не створило ключ. Скринька стояла на столі, а жінка щезла. Чарівник ключів здивовано дивився на скриньку та майстерню. Він переконався, що жінки немає і протягнув руки до приладдя. Явище з нього закружляло довкола звільнив сили, якими був наділений кожен з кольорів. Чарівник ключів їх розділяв, забирав одну силу за іншою повертав веселку до приладдя та це не допомогло. 

У майстерню прийшли люди, він повернув сили у веселку, явище у приладдя й воно створило ключі. Залишившись сам він продовжив. Кожна сила окремо кружляла майстернею. Чарівник ключів наближав її до скриньки, віддаляв та повертав до приладдя. Ключі і далі створювались для того про що просили люди, для скриньки — ні. 

Чарівник ключів думав: якщо жодна з сил не заважає створенню ключа для скриньки, можливо, одна з них стала слабшою ніж була, і її могутності недостатньо? 

Він дочекався дощу та веселки і взяв її з собою помістив у приладдя забрав ту яка була та це нічого не змінило. Чарівник ключів взяв скриньку та вона не мала інших замків, крім того до якого приладдя не могло створити ключ. 

Зрозумів, що у скриньці зберігається щось особливе чарівник ключів силами веселки без ключа спробував її відчинити, і всередині почулося цокання. Поволі відчинився замок, а з ним і скринька. 

Чарівник ключів зазирнув всередину. Звідти вилетів шар  і полетів у приладдя став з ним одним цілим. Жінка з’явилась перед скринькою й вона зачинилась. 

— Тепер у ваших ключів буде ще одна особливість, вони даруватимуть мою силу — зцілюватимуть кожного, хто матиме ключ. 

Жінка подякувала, забрала скриньку та знову щезла, а ключі чарівника, крім здатності всюди супроводжувати власника та оберега дарували здоров’я.