Глава 2.2

З хлопцями, які встигли влаштуватися за кутовим столиком, Оля примудрилася познайомитися дуже швидко — взагалі у неї був талант фліртувати, причому робила вона це настільки невимушено і грайливо, що Аліса тільки дивувалася.

Сама вона так не вміла. Тому й сиділа, вчепившись у свій келих з ігристим вином, і ховала червоне обличчя в клубах диму — хлопці замовили кальян. Погляд раз у раз натикався на оголені торси красенів-стриптизерів і пишні форми їхніх партнерок, але задоволення це Алісі не приносило. Вона комплексувала, весь час їй здавалося, що вона програє цим ідеальним дівчаткам у бікіні. Втім, все йшло до того, що від подоби одягу танцюристи скоро позбудуться. Незабаром вона спіймала себе на думці, що крім неї ніхто не звертає особливої уваги на барну стійку з танцівниками, ніби то просто декорація.

— Ходімо танцювати! — якийсь незнайомець потягнув її за руку, і Аліса хитнулася, ледь не впустивши келих.

Зморщилася, усвідомивши, що на шляху спокушання актора не просунулася ні на крок, хоча Оля зробила для цього все можливе. Вони якось швидко опинились за столиком хлопців, і сміх подруги раз у раз доносився до оглушеної гучною музикою Аліси.

— Не хочу. — Вона обережно спробувала вивернутися, але хлопець міцно схопив і, здається, не почув відмову. Як же вона не любила таких нахаб!

— Не ламайся, — грубувато кинув той, посміхаючись.

Аліса вся стиснулася. Треба покликати Ольгу. Ні, звичайно, нічого їй цей чолов’яга не зробить на очах у всіх, але наполеонівські плани підкорення Серебрянського точно зіпсує.

— Ти ж чув, дівчина не хоче, — пролунав низький приємний голос за спиною Аліси. Якраз виникла хвилинна затримка в музиці — чи ді-джеї пішли на перерву, чи ще щось сталося.

Аліса знову сіпнулася, а незнайомець з незадоволеним виглядом відпустив її і підняв руки долонями вперед, ніби здаючись. На губах його тим часом грала дуже неприємна посмішка.

— Не звертай уваги, він козел. І його сьогодні кинула дівчина, від чого його сволочний характер став ще сволочнішим, — біля Алісиного крісла влаштувався на стілець імпозантний чорнявий тип, в якому вона впізнала Серебрянського.

Ну ось, мріяла познайомитися ближче? Мрії збуваються.

— Нічого страшного. — Аліса автоматично привела до ладу спідницю, яка задерлася занадто високо, поки  її тягнули з крісла.

— Я Роберт, — відсалютував їй келихом хлопець і вигнув брову, явно чекаючи продовження знайомства.

— Аліса, — усміхнулася дівчина, вловивши схвальний погляд Олі. Подружка сиділа поруч із симпатичним бородачем і, судячи з його погляду, вже змогла зачарувати і підкорити його.

— Твоя подруга? — Погляд Серебрякова, кинутий у той бік, здався Алісі оцінювальним і суворим, і вона розгубилася.

Невже Роберту сподобалася Оля? Ні, ну зрозуміло, вона жвава і грайлива, вміє фліртувати, не м'яка та скута, як Аліса. Може, нехай Оля його і спокушає? І вмовляє на контракт? Дивно, і чому це їм відразу в голову не прийшло?

І тут же Аліса відчула укол ревнощів, немов і думки не хотіла допускати, що Роберту сподобається її подруга.

— Яскрава дама, але вульгарна, — між тим виніс вердикт Роберт і підвівся — зріст він виявився величезним, здається, Аліса навіть на підборах ледь дотягнеться до його плеча. — Вийдемо?

— Навіщо? — не подумавши, ляпнула дівчина і тут же прокляла себе подумки. Треба радіти, що він на неї увагу звернув, захищав як джентльмен, а вона натяків не розуміє... Може, він хоче ближче познайомитися, без зайвих очей поспілкуватися? Втім, кмітливістю в таких справах Аліса ніколи не відрізнялася.

— У курилку, — сказав Роберт.

І, не особливо чекаючи рішення Аліси, рушив до непримітної двері за довгою барною стійкою. Там якраз танцювала, звиваючись, парочка в костюмах Тарзана і Джейн. Засмаглі тіла їх блищали, а з одягу були лише крихітні бікіні на дівчині, і шкура навколо стегон — на хлопцеві. Пишні груди танцівниці були прикрашені візерунком з пальмового листя і блискітками, що лише підкреслювало її наготу і витонченість. Зовсім як бронзова статуетка. Аліса з якимось дивним роздратуванням помітила, як поглянув на стриптизерку Роберт, проходячи повз.

— Чорт, я ж його зараз загублю в цьому натовпі, — пробурмотіла Аліса і кинулася слідом, ледь не перекинувши свій злощасний келих.