Баварський коник

        Я вийшов з квартири батьків Олени і сів у таксі та поїхав до найближчого супермаркету, який був би неподалік будинку де мешкали мої рідні. Відпустив таксі,  а сам зайшов до магазину та пройшовся рядами і вибрав та поклав у кошик продукти необхідні для моєї мами ба її батьків. Потім звернув до звернув до прилавків з речами для дому та почав шукати капчики для Чарунки. У цей момент мою увагу привернула невеличка виставка «Німецьких дитячих дерев’яних іграшок». Там були набори дивних дерев’яних іграшок схожих чимось на спрощені шахи: циліндрики з приєднаними зверху  кульками, деякі з такимиж спрошеними капелюшками, розмальованих під колишніх мешканців Німеччини. Були гарненькі невеликі ляльки з тілом пошитим з тканини, але гарно вирізаними з дерева ручками та голівками, які мали  волосся із ниток. А ще було багато різних дерев’яних коників. Це були дерев’яні розмальовані коники на гойдалках, коліщатках з головами, які крутилися або нахилялися, коли коники їхали,  та коники маріонетки. Всі ці іграшки чимось нагадували наші українські за тою відмінністю, що були зроблені більш реалістичніше. Але мою увагу привернув невеличкий коник природного дерев’яного світло-жовтого кольору. Він був без механіки. Дві ноги по діагоналі були рівними, а дві підігнутими, наче він гарцював на місці. Шия зігнута дугою так, що нижня губа торкалася шиї. Грива була намальована чорними рисочками, які м’яко спадали по шиї, а його довгий чорний хвіст був вирізаний з дерева та прилягав до його тіла та ніг. Копита теж були чорними. Кінець морди та очі були кольору червоного коралу та підмальовані обводами чорних і білих рисок таких же вмілих, якими і була промальована грива. На ньому досить реалістичною була монолітно вирізана збруя пофарбована у горіхово-коричневий дерев’яний колір та розмальована чорними рисочками та геометричними візерунками за використанням чорних, червоних коралових та білих кольорів, з поводком, який був окремо прорізаний між головою та шиєю і лягав на неї. За поводок трималася дзьобом птаха, яка сиділа на спині коня вкритою пурпуровою попоною з коричневою каймою та чорною бахромою. Попона бура розмальована квітами, які складалися з кружечків та дуг, які обоє складалися з ліній та крапок чорного, білого та коралового кольору. Квіти розділялися лініями чорних ромбів  та горіховими крапинками у місці з’єднання між собою. Тому ця попона виглядала дуже гарною багатою річчю. Птахою, яка сиділа на конику, була чорна гуска з кораловими крилами у маленьку чорну рисочку, які трохи охоплювали тулуб коня вздовж нього. У чорної гуски були промальовані білою фарбою очі та трохи голова, а на голові була чорна корона промальована кольором збруї від чого видавалася позолоченою, форми яку роблять дерев’яним ферзям.  Між піднятими вгору вухами коня була така ж ферзева корона, тільки пропорційно вища і тону коня. Вуха та корона коня були промальованими чорними та білими рисками. Вуха всередині були чорними та обведені білим, а верх корони був білий і підведений чорними рисками у западені під опуклим верхом, тому казилися ще більш об’ємними, чим були вміло вирізаними. Вздовж хребта коня від попони до хвоста була прорізана шлейка, яка ховалася під хвостом коня, з неї, як і зі шлейки на грудях коня, звисали дев’ять, двоє з яких наполовину ховалися під хвостом коня,  промальованих чорними і білими рисками, великих круглих дзвоників, що чимось за своїм пропорційним розміром і орнаментом нагадували «державні кулі» монархів. Цей коник просто заворожив мене. Тому я так довго розглядав його у всіх його деталях. Я взяв етикетку на якій була написана ного назва «Коник липовий» та поклав його до свого кошика для покупок з думкою: «Чи сподобався такий коник моєму сину, якби я його подарував йому?»  Потім згадав про Чарунку. Знайшов гарненькі біленькі гумові капчики розмальовані квіточками, зроблені так ніби вони не повністю гумові, а мають верх і боки з тканини, і тому підходять, як для ванної кімнати так і просто для квартири. Я приклав до них свою долонь, яка лягла рівно по їх довжині. О, це те що треба. Поклав до кошика  ще жіночий махровий халат і пару махрових рушників, теж у ніжну квіточку та листочки. Розплатився на касі та пішов до рідних.