12

Прокидатись було важко голову наче напхано важкими металами, від ледь чутного руху – нестерпний біль. Очі відкрити вийшло не одразу, а побачене шокувало.

-Де я? прозвучало чужим і сухим голосом, а в думках промайнуло «Хто я?».

-О Браян ти вже прокинувся пупсику.? Радісно сказала Оксана.

Добре ж я кави попив, що нічого не пам’ятаю нічого.

-Оксано, що ти тут робиш? Невдоволено поцікавився Браян.

-Ти ж сам учора запропонував… вона зам’ялась.

Браян довго думав, що ж він міг їй запропонувати в голову як на зло нічого не приходило. Пусто, наче хтось стер з його пам’яті певний відрізок. Та ну, що він їй міг запропонувати. Поки хлопець намагався збагнути масштаби катастрофи Оксана протягнула йому чашку з рідиною. Він її взяв і випив усе до останньої краплинки. Напевне якби там було намішана отрута він би навіть не помітив, спрага була нестерпна.

-Я нічого не пам’ятаю, що вчора трапилось.

-О ви хлопці всі однакові. Учора було все прекрасно, ти неймовірний. Дівчина хотіла поцілувати свого, як вона вважала, новоспеченого кавалера, але Браяна її дії спочатку ввели в шок потім він різко підвівся з ліжка від чого вся кімната поплила перед очима, напевне саме тому він не помітив одної немало важливої деталі, на ньому не було одягу… зовсім. Хоча в даний момент така дрібниця його зовсім не цікавила. Всього два бажання: пити і згадати.

Що ж він учора накоїв, невже зрадив своїм принципам? Хіба він міг? Намацавши двері він вийшов на вулицю. Майже обід, сонце високо смажило оточуючих, а легесенький вітерець не рятував. Саме в цей момент він оглянув себе і зрозумів чому Оксана так дивно відреагувала на його вихід. Знічений він кинувся назад у будинок. З орієнтацією було все погано він ніяк не міг згадати, що де у нього стоїть. А ще той факт, що в його кімнаті сидить Оксана дратував.

-Оксано вийди з моєї кімнати. Попросив Браян.

-Хм… Невже соромишся? І буває ж таке, усю ніч не соромився, я б навіть сказала навпаки, хизувався, а тут на тобі вже вийди. У ночі ти зовсім іншого благав. Дівчина трохи фиркнула, але з кімнати не поспішаючи вийшла.

Браян, який стояв за дверима іншої кімнати швидко перебіг у свою, дістав з шафи футболку і шорти одягнувся. І в цей момент до нього дійшов сенс слів Оксани. Невже вона говорить правду, невже у цьому вимірі настільки все по-іншому? Знову так багато запитань на які він не знає відповідей.

-О привіт Соломіє, Браян одягається зачекай на кухні зараз він вийде, може чаю? По-господарськи сказала Оксана.

А от у Браяна усе впало, він не знав чому, але він так не хотів, щоб Соломія бачила тут Оксану, тим паче чого це вона розпоряджається у нього? Як тепер все пояснити Соломії.

-О ні Оксаночко, я іншим разом зайду, бачу ви зайняті. І наче спокійним голосом було це сказане, але Браян відчув в ньому море розчарування і роздратування. Це було фіаско. Що тепер робити? Як виплутатись з цієї не зрозумілої ситуації і головне як відвадити Оксану? Браян сів на ліжко і почав потроху розкладати усе в своїй голові по поличках. Спочатку він вирішив чесно собі зізнатися у чому він бачив проблему, адже визначити правильно проблему – це вже 25% рішення.

По-перше чи справді між ними щось було, якщо так, то є два варіанта. 1- повертатись у свій вимір з Оксаною і проводити обряд, 2- повернутись у свій вимір і стати жрицем. Ні один з варіантів йому не подобався.

По-друге, що він учора вживав, явно алкоголь, хоча він раніше не куштував такого, але Костя розповідав про ефекти даного чарівного зілля цього виміру.

По-третє і найбільш не зрозуміло, що тепер робити з Соломією. Учора виходячи з бібліотеки він чітко уявляв собі зустріч з дівчиною, ідеї як її побачити…. А тепер, що ж тепер? Що вона про нього подумала.

Як все заплуталось…

Задзищав телефон, Браян підвівся в пошуках, не одразу але знайшов… на екрані світилось «КОСТЯ» 65 пропущених – це серйозно, може щось сталось…

Швидко набрав друга короткі гудки і він почув його стурбований голос.

-Ти що витворяєш дурню? Сердито сказав Костя?

-А ти номером не помилився? Обурливо запитав Браян.

-Я бачу ти взагалі своїм розумом не думаєш, що ти коїш, нащо тобі та Оксана ти що сильно бухав?

-ааа…. Тільки й зміг здивовано пробурмотіти хлопець.

-А значить пив! Ствердно сказав Костя.

-Звідки ти знаєш про Оксану?

-Ну все село тепер знає, а не тільки я. ти ж в інстаграмі купу постів виклав «я і моя любіма», хоча дивно ти там якийсь відморожений, і «любіма»? це ти про Оксану, ти ж недавно говорив як вона тебе дратує.

-Я нічого не пам’ятаю. Ледь чутно сказав Браян.

-Чувак це погано, це дуже погано, а як вона за тиждень заявить що все ти скоро станеш татком, що робитимеш….?

-Що????????????

-Та розслабся, я жартую, спробую тобі допомогти, є в мене там ще деякі друзі, може щось дізнаємось. А поки сиди вдома і нікуди не висувайся. Якщо щось треба проси Солю.