2

Десь у іншому вимірі

Дел ти впевнений що воно того варте? Сам подумай світ без магії і нормальних умов для проживання ні тобі духів-прислужників, ні нормальних польотів, як же ти будеш без розваг. Я не уявляю та ти шнурків без магії років 15 вже точно не зав’язував, а тут життя без магії на 3 роки… ти зовсім з глузду з’їхав. Та ще й батьків вирішив обдурити. Все бурмотів не вдоволений Костя

Кость ну давай не будемо згущувати над моїм життям хмари. Не так там все і погано, от ти ж сам там прожив зо 20 років і нічого якось вижив. Духи мені остогиділи, польоти… ну нічого якось переживу, а про шнурки наскільки я можу судити з «інсти» вашої то вони не в тренді. Навіщо ти все ускладнюєш. Знав би ти як мені тут все набридло навчання заклять а руни мені вже в кошмарах сняться. Так що думаю я впораюсь. Упевнено сказав Делшед

Ти ж навіть не придумав свою «легенду». Знову обурився Костя.

Яку ще легенду? І хто ще з нас с того твого глузду з’їхав?

Ооо як мене іноді вражає твоя безпечність. Ти ж будеш між людьми, а вони такі допитливі і підозріло дотошні. Їм ж буде цікаво звідки ти? Чим живеш? Як тебе звати? Скільки тобі років ? І ще сотня чому…?

Делшед мене звати, думаю мої інші імена їм ні до чого.

ДЕЛ ти мене вбиваєш

Чому це?

О Всевишній спаси і сохрани цього дурня.

Костя та відстань якось розберусь. Придумаю дорогою і тобі напишу якраз буде чим зайнятися.

Делшед, а в подальшому Браян Дональдонович Дел саме таке ім’я він вирішив використати коли прибуде у новий світ, навіть найкращому другові не хотів відкрити своїх планів і дійсних причин свого рішення перебратись в інший вимір, а ще й без магії.

Все почалось дуже давно коли Делшед був ще зовсім малим його відвели до Шарпанської ущелини де всі за давнім звичаєм дізнавались про свою долю, і отримували дари неба. Саме тоді йому лише виповнилось 8 років коли він дізнався своє дивне прородство:

«Будеш мати все, але воно для тебе не стане всім

з цього світу здобудеш тільки ворогів

За три кроки твоя доля голубоока святої і володаря миру доня. Хлібороб і нічна тиша в спокої не залишать. Магію лиши на три кроки і мир свого серця знайди». навіть будучи ще малим і надзвичайно довіряючи і покладаючись на власних батьків він вирішив не до кінця озвучити свою майбуттю долю. Щось його лякало і водночас інтригувало. Отримавши щедрий подарунок долі «ЩАСЛИВЕ СЕРЦЕ» він не знав, що з цим дарунком робити. Роблячи гарні успіхи у навчанні магії, розвиваючи свій потенціал, збільшуючи свій резерв і опановуючи чим раз краще свої хвилі магії викарбувавши в своїй пам’яті руни він відчував, що чогось не вистачає і чим старше він ставав тим більше він це розумів. З 8 років він пробував розшифрувати своє прородство поки не натрапив на значення слова «крок» перехід через вимір, тому він збагнув, що незважаючи на любов своїх батьків все ж таки йому доведеться їх покинути і розпочати життя в іншому світі за зовсім не знайомими йому правилами.

З того часу пройшло вже 8 років, але у нього і справді не було друзів тільки вороги. Як він тільки примудрявся їх наживати, сам був здивований. З дитинства він був оточений купою однолітків, які відносно нього складали постійні плани помсти, приводи були зазвичай банальні до сліз. Таких приводів було багато:

Його положення в суспільстві, як не як нащадок найвпливовішої людини у їхньому вимірі.

Дел завжди був старанним і наполегливим учнем, а через те що друзів у нього не було весь свій вільний час він присвячував поглибленню своїх знань у рунах в яких навіть не всі наставники добре розбирались. Що дратувало легенів через те бо Дела завжди ставили у приклад.

А ще Делшер був карооким брюнетом з милими ямочками на щоках і досить мужнім обличчям та спортивною фігурою, що зводило з розуму оточуючих його юних дів і знову ж бісило легенів.

І ще якісь не зрозумілі самому Делу причини.

Через які в дитинстві йому часто перепадало саме ще і стало причиною поглиблено дзеркальні закляття. Практика не заставила себе довго чекати після першого прочитаного закляття уже через годину він спробував їх у дії чим перелякав усю школу. Бо дзеркальні закляття – це вища ланка магії, яка була доступна тільки Мудрішим того світу а не 10 річному зацькованому хлопчику. Правда потім йому довго прийшлось розповідати як він це зробив, а головне де він здобув такі знання? Згадуючи цей день він і досі дивується чому коли він показував своїм наставникам книгу з заклинаннями ті запевняли, в тому що книга є абсолютно пустою. На це питання і на багато інших він так і не знайшов відповіді.

Чесно кажучи він був дуже зневіреним у своєму вимірі але постійна підтримка батьків щораз додавала йому сили. З віком він вже не надіявся знайти друга, а бо ж зустріти кохання, бо оточуючих дів більше цікавили його статус і зовнішність ніж його моральні якості. Але якось у черговий напад меланхолічної зневіри блукаючи виміром, будучи далеко від дому він зустрів Костю. Подорожуючого між вимірами у пошуках щастя, на перший погляд авантюрист і навіть трохи аферист, але саме він і став другом. Дел блукаючи лісом випадково потрапив у магічну пастку, а зовсім не знайомий прохожий не задумуючись про наслідки кинувся йому на допомогу. Не зважаючи на походження і інші надзвичайні можливості Делшера Костя часто кепкував з нього і його виміру, з їхніх правил та звичаїв. Але завжди це робив не з злим серцем, що завдяки своєму дарові неба Дел знав напевно. Костя був худощавим сухоребриком носив якісь «окуляри», це дивувало Дела бо він ніяк не міг збагнути нащо вони йому поки не дізнався що Костя немає ні краплі магії, а подорожує тільки завдяки проривах у вимірах які він і розшукує, щоб повернутися до дому. Хоча він і був озброєний декількома досить сильними магічними амулетами в нього також було декілька дуже дивних речей ще з його виміру якими він не зрозуміло як користувався. Найбільше Делшера здивував мобільний телефон. І наявність в ньому інтернету а ще дивні соціальні мережі в яких було купа неподобства якого він зазвичай не розумів. Але після знайомства з Костею Дел зрозумів, що він хоче все побачити на власні очі. Особливо машини. Вони годинами могли розмовляти про Костін вимір. І Делшер почав себе ловити на думці що це саме те чого йому не вистачає.