Глава 7:

-Ксюшааа ставай!!! Ми проспали!
-Ну блін... Давай прогуляємо?
-Яке прогуляємо? Сьогодні в тебе репетиція.
-Яка репетиція?
-Ну тебе п'ятницю ж не було, а тоді сказали, що в вівторок репетиція.
-Нуууу ніі!

Я встала та одягнула довге худі з капюшоном білого кольору та тілесні капрони. Зробила мінімальний мейк, намалювала вії тушшю, розчесала брови, рум'яна та намалювала вуста прозорим блиском. Виходивши з будинку взула кросівки і куртку та пішла до машини. Сьогодні ми з Хлоєю їхали двоє і не сказали ні слова, бо були дуже не виспані.

Приїхавши в школу ми пішли на уроки. Сидіти на алгебрі після ночівлі як виявилося тяжко... Після другого уроку ми вирішили піти в кав'ярню поряд та купити кави, щоб остаточно прокинутися. Прийшовши я взяла своє улюблене лате, а Хлоя матчу.

Взявши склянки ми йшли назад до школи та вже розмовляли про все, а саме про Девіда.
-Хлой, а ти бачила як на тебе Девід витріщався?- я їй підмигнула та усміхнулася, а вона зашкірилася.
-Думаєш я йому подобаюся?
-Звичайно, що так! 
-Так чому він не робить перших кроків?
-Просто його потрібно трішки підштовхнути його до правильного вибору.
-Але як це зробити?
-Ну це ми вже вирішимо трішки пізніше, а зараз давай скоро на урок, бо він вже розпочався!

Ми зайшли в клас та вибачилися.
-Ксюшо, а ти чому тут?- спитав в мене викладач.
-Ну в мене зараз у вас урок.
-Зараз йде репетиція, тебе щойно відпросив наш учень!- учень? Але я вирішила не питатися.
-А, точно я забула! - вдала вигляд, що забула, але щось тут не чисто.
-А можна мені з нею?- поцікавилася Хлоя.
-Ні! Відпросили тільки Ксюшу. - я знизила плечима та вийшла з кабінету і направилася в актову залу.

Коли я зайшла то нікого не було тому я всіла на стілець та почала тихенько проспівувати пісню. 
-Браво! Що ж йдемо репетирувати?- спитав Бодя. 
-А ти що тут робиш?
-Тепер я граю на гітарі.
-Ти ж ніколи не вмів! І де Майкл?
-Не знаю де "твій" Майкл, а якщо я для тебе ніколи не грав, то це не означає, що я не вмію- це було так образливо! І коли ми тільки встили так віддалитися? Недавно він мене цілував, а зараз така враження, що цього всього не було між нами.
-Як я могла тебе колись кохати?- спитала я і почала писати смс Майклу " Чому ти відмовився?"
-Ну так ми сьогодні репетирувати будемо?- я встала та пішла на сцену.

Поряд з ним я не змогла пережити цієї пісні і співати її від душі. 
-Дауж, ну співаєш ти не так як розказувала!- на що я тільки усміхнулася.
-Звичайно не так! Просто не та людина поряд- я з хитрою посмішкою знизила плечима та кинувши останній погляд на нього вийшла з залу. Заглянувши в свій телефон відповіді все не було. Ну та ясно, напевно зайняти якоюсь дівицею. А мені взагалі, що до цього?

Я вирішила вже не йти на уроки тому поїхала додому. Прийшовши я зробила всі уроки, повечеряла та всіла дивитися мелодраму. Коли я вже засинала мені прийшло повідомлення в 02:08 "Мала, так буде краще для тебе", я не змогла не відповісти "Ти не можеш знати, що для мене краще... Де ти взагалі зараз?". 
З відповіддю він не тягнув "Де є, там тебе немає" ця відповідь мене дуже розмішила, значить він п'яний. 
"З ким ти?"
"Один"
"Ти машиною?"- поцікавилася я.
"Так"
"Пиши адресу, я зараз приїду"
 

Я натягнула спортивний костюм та кросівки і тихенько вийшла з будинку, щоб не розбудити батьків. На вулиці було дуже холодно, а я без курки в одному худі. Йти мені було 15 хвилин, тому я не брала машини. Всерівно доведеться його везти на його.

Прийшла як і очікувалося в клуб. Зайшовши в середину я направилася до бару де я вже побачила Майкла. Він тягнув стакан до роту, але я перехопила його руку .
-Ходімо!- сказала я.
-Ну і навіщо?
-Тобі завтра до школи!
-А ти мені хто така, що вказуєш?- а в правду хто я така, що посеред ночі прийшла за ним. Я відпустила його руку та направилася до виходу.

Я подзвонила Девіду і попросила, щоб він забрав Майкла. Він мене послухався і вже за ним їде. Я пішла додому, бо не мала жодного бажання мерзнути. Поки я йшла біля мене зупинилася машина і я дуже настрашилася. Але це був Девід.
-Ксюш, поможи мені з ним... Я не знаю як його додому затащити. - я обійшла машину та всіла біля Девіда.
-Але швидко!
-Окей.

Ми приїхали квартири Майкла. Що ж потрібно тепер його заманити в квартиру, але на мій подив він протверезів. Чи мені показалося, але на ногах він доволі впевнено стояв. Коли ми вже хотіли йти в середину я побачила Бодю який цілувався на вікні з тою блондинкою. Зрадницькі сльози набралися в очах, як він мене міг проміняти на неї? Чим я гірша?
-Девід почекай на Ксюшу в машині!- сказав Майкл.
-Ксюш все нормально?-спитав Девід.
-Так все нормально- я постаралася усміхнутися- я швидко!

Ми зайшли в під'їзд, а тоді зайшли в ліфт, я не хотіла, щоб він мене зараз бачив тому просто відвернулася.
-Тобі зараз боляче?- спитав Майкл.
-З чого ти це взяв?- я постаралася сказати це дуже серйозно.
-Я бачив куди ти дивилася.- він обернув мене до себе- від мене свої сльози можеш не приховувати.
-Про що ти взагалі? Які сльози? Я ж сказала все нормально- я вдала ніби нічого не зрозуміла, а тоді він став занадто близько біля мене і поставив по обидві сторони руки. 
-Мені ж то можеш не брехати...
-А хто ти мені такий, щоб не брехати?- він посміхнувся.
-А ким ти хочеш, щоб я був?- він сказав мені це прямо в губи і я відчула його гарячий подих.

Не знаю чим я тоді керувалася, але я його поцілувала. Він поставив мені руки на талію, він таких дій я здригнулася і поставила свої руки на його шию.
-Все нормально?- спитав Майкл.
-Так- сказала захекано я, а тоді ми вийшли з ліфту.
Він відчинив свої двері та переконавши, що він вже вдома хотіла йти назад в ліфт.
-Зачекай!- почула я голос Майкла і обернулася. -Візьми мою куртку, ти вся тремтиш- я підійшла до нього і він накинув мені куртку на плечі.
-Дякую!- прошепотіла я.
-Напиши як будеш вдома, щоб я знав, що ви нормально доїхали!
-Це лишнє- сказала я коли зачинялися двері ліфту. Не знаю чи почув він, буду лише надіятися на це, бо відчуватися я якось не хочу.