Це не любов - це звичка

Глава 2:

Майкл*

Ну, що ж давайте знайомитися) Я Майкл Джонс, мені 18 років. Я живу в Нью Йорку, але наразі мені потрібно переїхати до двоюрідного брата в Каліфорнію. Я є брюнет, який три роки назад страждав ожирінням, але за ці три роки я привів себе у форму і зараз в мене не один суцільний кубік, а шість. За останні два роки я записався на силову боротьбу, це напевно через те що коли я був повний не міг себе захистити, але зараз я любому дам опору.

Я вже стою в аеропорті і прощаюся з батьками та сестрою. Як я буду за ними сумувати.

Летів я шість годин і дуже замучений. Зараз я на таксі їду до Девіда, надіюся що зараз відпочину з дороги. Ну він би був не моїм братом якщо б не влаштував вечірку. Я взяв собі пиво та направлявся до брата як тут якась навіжена в мене врізалася і вміст мого стакану опинився на її платті.

-Ти, що осліп? Ти взагалі бачиш куди йдеш?- що це взагалі за хамство? Вона думала, що я просто промовчу?
-Ти сама врізалася в мене! Дура!
-Так можна було відійти! А не розливати на мене це долбане пиво- а дівчинка то нічого така, на ніч б підійшла.
-Сама винувата, а злишся на мене. Якщо сліпа, то я тобі вже не допоможу. Хоча знаєш, знаю прекрасну клініку, номерочок клініки дати?
-Та пішов ти, козел!- ох, які ми злі так і хотілося крикнути їй у відповідь, але стримався.

-Оооо брат, я бачу ти вже приїхав. Ходи я тебе зі всіма познайомлю.

Коли ми всі познайомилися, я зразу пішла в свою спальню та поринув в глибокий сон. Мене нічого не відволікало, я так хотів спати, мені було всерівно на гучну музику, п'яні розмови я просто спав як немовля.
 

В цій книзі я буду періодично виставляти глави від лиця Майкла, але це буде набагато рідше аніж від лиця головної героїні Ксюші)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше