I.3

Тиждень проходить, цар знову скучає,

«Дай-но невісткам щось ще загадаю!» —

Другий наказ для змагання рече:

Хто з них гречаники ліпше пече?

Сму́тний надходить Іван до домівки,

Плаче від долі своєї так гірко!

«Чом же ти журишся, соколе мій?»

Він розказав усе жабі своїй.

«Справимся ми, не сумуй, — вона тішить, —

Треба, щоб спати пішов ти раніше».

Щойно Іван врешті-решт засина,

Щось за вікном помічає вона —

Чує, шепочуться інші царівни.

Бач, підглядають! Їй стало огидно.

«Що ж, як не знають, я радо навчу —

Спо́вна за хитрість таку відплачу.»

Тісто взяла і ріденько вчинила,

Потім так само ріденько підбила,

Влізла на піч і це вилила вниз —

По черені ті млинці розтеклись.

Зараз невістки вернулись хутенько,

Тісто вчинили, підбили ріденько,

Все як побачили, так напекли…

Потім собакам все те віддали.

Тільки-но жаба сама залишилась,

Скоро на свому дворі опинилась,

Скинула хутко вона кожушок,

Враз поскликала прислужниць-дівок.

Купу гречаників понапікали

Тії дівки і царівні віддали.

Вдячно роботу вона прийняла,

Всіх розпустила і в хату ввійшла.

Їжу поклала, наділа кожуха,

Знов замість неї постала ропуха.

Ранком прокинувсь царевич Іван,

Бачить: гречаників цілий казан!

Радий її на руці піднімає

І зазирнути у очі бажає —

«Милая жабо, такую красу

Гордо царю показать понесу!»

Старших невдачу собакам відда́ли,

Жабин казан же на стіл подавали.

«Смачно!» — царя розібрав дрі́бний сміх —

«Жаба ізнов обскакала усіх!»

Словник хитрих слів:
Гречаник – в цій казці страва у формі оладок чи перепічок із гречаного борошна.
Черінь – дно печі, на якому випікають хліб і варять страви.