Cама собі смішна

сама собі смішна

навіщось нам дано цей шлях пройти
зворотній відлік ввімкнуто не нами
ми - просто глядачі, туристи між світами,
краплинки фарби в монохромному житті

дописуєш сценарій до уламків спогадів,
немов крізь вічко зазирнувши потайки
в закриті двері, не спитавши дозволу,
собі привласнюєш чужу історію
між тим, вистава скінчилась, і вимкнулись софіти, 
завіса впала.. в залі замість світла - цупка імла
і озирнувшись, розбиваюсь тисячма крижин 
змутнілого подряпаного шкла 
в, колись здавалось, кришталевому фойє..
сама..
сама собі смішна
чужа, безглузда, недоречна, 
наче в гливкому павутинні снів
чужих і недоречних, як сама..
прокинулась - і загасила світло

02.05.2020



#2464 в Різне
#612 в Поезія

У тексті є: лірика

Відредаговано: 14.03.2023

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше