Коронація

Ти ліпше по-хорошому скажи. А то як я сама додумаю, то гірше буде.

Якось Еллі вже казала, що пробудження буває різним. Сьогодні, в день коронації її брата, воно у дівчини було цілком звичайним, тобто таким, як завжди, але Селена ніяк не могла забути чарівний ранок четверга, коли вона пізнала ще один вид пробудження: поруч із коханим.

Принцеса мрійливо усміхнулася, поринувши в приємні спогади, позаяк м’яке ліжко і небажання знову іти працювати налаштовували трохи ще полежати, замріявшись про той солодкий ранок…

***

Того ранку Еллі спочатку трохи побоювалася розплющувати очі.

«А раптом його немає поруч? – говорив Песиміст. – Раптом цей вреднющий дракон знову телепортувався до Караду, цього разу не сказавши нам ані слова?»

Але потім Еллі відчула, що ніс їй лоскотить різкий, але приємний запах кави. Запах її дракона. А лежати принцесі якось трохи спекотно і незвично… Прислухавшись до своїх відчуттів, зрозуміла, що скрутилася дівчина під боком у коханого. Нікому не потрібна ковдра тепер лежала десь аж під стіною, а Еллі усім тілом притиснулася до теплого Ейда, закинувши на нього ліву ногу (на щастя, дівчина засинала в брюках) і міцно обійнявши його.

Резарт мирно сопів, зарившись носом у волосся Еллі, і м’яко обіймав принцесу за талію.

«Оце так, - шоковано сказав Реаліст. Очі його наполегливо лізли на лоба. – Якщо він ще не прокинувся, ми ще можемо виправити ситуацію і уникнути конфузу».

«Ага, треба акуратно прибрати спочатку ногу, а потім руку», - тремтячим голосом порадила Жіноча Інтуїція.

«А може, не треба? – замріяно запитала Оптимістка. – Він прокинеться, а ми обіймаємося… Це так романтично!»

«Угу, - скептично посміхнувся Песиміст, схрестивши на грудях руки. – Пам’ятаєте, Еллі якось заснула з Ланом на грудях. Їй тоді всю ніч снилося, що її притиснув до землі чималий шмат скелі».

«До чого ти хилиш?» - не зрозуміла Надійка.

«До того, моя люба, що Резарту зараз незручно, адже голівка Еллі лежить на його плечі. Тому дракон навряд чи зрадіє нашим обіймашкам, коли  прокинеться. Якщо він взагалі спить, а не прикидається, потай посміюючись з Елліного зніяковіння».

 «А Песиміст має рацію», - зчудовано кивнув Реаліст. Однозначно, це не та фраза, яку він звик повторювати.

Еллі обережно підняла ногу і сантиметр за сантиметром пересунула її з дракона на ліжко, де вона й повинна була лежати. Потім почала робити те саме з рукою, але раптом Резарт схопив кінцівку Еллі за зап’ястя і поцілував пальчики дівчини.

- Доброго ранку, Золотце, - хрипко привітався дракон, сонно мружачись.

- Доброго, - прошепотіла Еллі, а тоді ніяково додала: - Доброго ранку, Сонце.

- Ти червона, - нахмурився Ейдон. – У тебе немає температури? А то з цим прокляттям що хочеш може бути.

Дракон притиснув свій лоб до Елліного, щоб порівняти температуру.

- Ні, так не вийде, дракони мають вищу температуру тіла, ніж перевертні. Може, покликати цілителя?

- Не треба, - пискнула Еллі. Вона вперше за все життя почувалася такою зніченою! Їй хотілося залізти під ковдру, просидіти там решту свого життя та тихенько вмерти від зніяковіння. Але цій наївній мрії збутися не судилося, тож треба робити для свого порятунку щось реальне. – Я піду в ванну.

- Ясно, - Резарт, схоже, реально не розумів, що не так з його дівчиною.

Еллі поспішила швиденько втекти.

- Фууух, - видихнула дівчина, спершись руками на раковину і дивлячись в дзеркало на свою червону, як помідор, фізіономію. – Я лиш за цей ранок тижневий запас нервів втратила! – Хлюпнула на обличчя холодної води. – А з іншого боку, чого я переймаюся? Ейд же мені нічого такого не казав і навіть ані трохи не червонів, тож все добре. Мабуть. Тож заспокойся, мала, все окей. Я сподіваюся.

***

Це зараз, коли Еллі спокійно лежить собі в ліжечку і ніщо її не турбує, принцесі смішно згадувати про той ранок. Але тоді дівчина переживала так, що серце її ледь чи не вилітало з грудей, а руки тремтіли від хвилювання.

«Вічно я занадто бурно реагую на подібні речі», - усміхнулася Еллі в подушку.

Їй жах як не хотілося вставати, адже сьогодні мав бути нескінченний і важкий день… Доведеться чепуритися і спілкуватися зі стількома істотами!

«І хто вигадав нонсенс про те, що принцеси сплять допізна? Брехня і наклеп! Нічого страшного, якщо я ще трохи поімітую лінивця? Ще лиш сьома година, робочий день щойно розпочався… Півгодинки Віріна протягне і без мене», - вирішила Селена, позіхаючи.

***

В той пам’ятний ранок четверга Еллі вийшла з ванної лише коли запевнилась, що її емоції більш-менш повернулися до стану рівноваги. Але всі її старання триматися розлетілися перед хитрим усміхом дракона, адже принцеса раптом про дещо згадала… У драконів дуже хороший слух. Навіть кращий, ніж у перевертнів.

«Отже, він чув кожне моє слово», - зробила висновок Еллі, знову почервонівши.