Хороша дівчинка

Вона завжди була хорошою дівчинкою. Але того вечора вирішила більше не бути. Марта давно кликала її в клуб, а вона все віднікувалась – то голова болить, то надто втомлена після роботи. Але того вечора несподівано навіть для самої себе погодилась. В клубі було весело – вони багато танцювали, пили якісь дорогущі коктейлі (зарплатня, яку отримала цього ж дня, згодилась), та головне – познайомились з хлопцями. На Марту майже одразу накинув оком Стас. Високий, плечистий, чорнявий і кароокий, він пронизував дівчину своїм поглядом. А поряд з ним стояв інший хлопець – Денис. Дещо нижчий, але значно худіший, світловолосий і блакитноокий. Точно таких Женя й любила. Вона майже не пам’ятає про що вони говорили – музика була надто гучна і часом зчитувати слова доводилось по губах, красивих ніжних Денисових губах. Та й вона, направду, забагато випила. Взагалі-то, Женя мало вживала алкоголь, зазвичай на свята й в тісному родинному колі, де багато не вип’єш, бо «ти ж хороша дівчинка», а хороші дівчатка так себе не ведуть… І як вона погодилась поїхати з ним додому (здається, він запропонував її підвезти), і як запросила до себе в квартиру (здається, він просто провів її до дверей), і чому раптом вона – така добропорядна хороша дівчинка – опинилась з ним в ліжку, Женя теж не пам’ятала. Здається, він наполягав, а вона, як завжди, не знала як відмовити. До того ж, його губи були такими гарячими, а руки такими ніжними… Вранці дівчина прокинулась й усвідомила ЩО накоїла. Вона ніколи б собі не дозволила такого в тверезому стані, ніколи! І чому тільки вона згодилась на пропозицію Марти??? Добре, що Денис, прокинувшись, подякував за ніч, швиденько зібрав речі й зник з її квартири та життя геть. Женя вирішила забути про цю ніч як про дурний сон і навіть подружці не зізналась чим все закінчилось. За її версією хлопець просто підвіз її додому і поїхав геть. Марта намагалась вивідати щось ще, допитувалась, але Женя стільки разів повторила вигадану версію подій, що й сама в неї повірила. І жила б вона далі ніби нічого не сталось, коли несподівано дізналась, що вагітна.

Цього в жодному разі не мало статись. В жодному разі! Вона завжди була хорошою, майже ідеальною дочкою, сестрою, племінницею, ученицею, студенткою, працівницею, дівчиною, нареченою. Звісно, це вартувало їй дуже багато витримки. Не можна сперечатись зі старшими, їх завжди треба поважати; вчитись треба на відмінно, а працювати ще краще; дівчиною потрібно бути чистою і в усьому догоджати чоловікові. Але, як показував досвід, деякі з цих життєвих істин, які дівчина засвоїла з дитинства, не працювали. Зокрема, остання. Вона була ідеальною. Робила все те, чого від неї очікували рідні й коханий хлопець, що згодом став нареченим. Невинність зберегти до весілля не вдалось – Віктор наполягав на тому, що це ні до чого, адже вони вже майже одружені, тож чого далі тягнути? Вона слухалась. Слухалась і робила майже все, як він хотів. Тільки від роботи відмовлятись не стала. Чи то ж дарма вона вчилась стільки років в університеті?! Але ця ідеальність і хорошість не вберегли її від зради. Як виявилось, Віктору з нею було страшенно нудно, тож він знайшов собі іншу, цікавішу й значно розкутішу (як він сам їй потім казав) дівчину. Для Жені це було ударом. Добре, що пережити це допомогла сім’я і друзі. А ще – робота. Дівчина дуже любила своїх малюків і щоденний розклад. Паперова робота їй не подобалась, але це був один з тих небагатьох мінусів, на які вона намагалась не звертати уваги. Приходити кожного ранку, щоб навчати алфавіту й таблички множення, допомагати перетворити незрозумілі каракулі на читомі букви, розповідати про світ і робити якісь поробки – і все це разом з дітьми, цими маленькими промінчиками, що освітлювали її кожен день, це і було справжнім щастям для неї. А ще ваги додавав статус в суспільстві й повага від рідних. Це вартувало всього. Аж ось її чомусь понесло в той клуб, а потім в неї в ліжку опинився хлопець, якого вона знала заледве кілька годин! Як таке могло статись? Та головне – чому?  І що тепер робити з вагітністю?! Вона не може прийти до батьків і сказати, що матиме дитину від хлопця, з яким провела менше доби і єдине, що знає про нього – це ім’я. Яка ганьба! Ні, батьки просто викреслять її з життя. І всі інші родичі теж. А на роботі що подумають?! Як можна було припуститись такої помилки? Як можна було?!

Та це таки сталось. І вона вагітна. Що робити далі – ось у чому питання. Несподіваним чином Женя подумала про те, що варто позбутись дитини. Як могла прийти їй в голову така жахлива думка?! Але все-таки це найкращий варіант. Не буде вагітності (подумки Женя намагалась не називати плід дитиною) – не буде й проблем. Вона зможе уникнути ганьби, а згодом і зовсім забуде про це. Головне зробити все швидко й так, щоб ніхто не дізнався.

Дівчина відпросилась з роботи під приводом невеличкої застуди, а сама пішла в місцеву приватну клініку – там і обслуговування краще, і знайомих зустріти куди важче. Ціни, звісно, кусаються, але заради збереження своєї ганебної таємниці Женя була готова витратити зайве. Все йшло ніби добре – огляд у лікарки, направлення на аналізи, щоб перевірити чи все добре, хороші результати, аж раптом – знайома вчителька з іншої школи. Чорт забирай! Що вона тут забула в робочий день?! Уникнути привітання не вдалось, тож довелось нашвидкоруч вигадати історію про свою невеличку «хворобу», якою Жені ні з ким не хотілось ділитись, тож вона попросила зберігати свою маленьку таємницю в секреті. Колега ж навпаки сяяла від щастя і з радістю розповіла, що після кількох років марних спроб їй вдалось завагітніти! Нарешті вони з чоловіком матимуть омріяну дитинку! Женя поусміхалась у відповідь, привітала, «пораділа», а сама ледь не знепритомніла від усвідомлення своєї жахливості, ницості, підлості. Можливо, вона робить помилку? Можливо, варто залишити дитину? Як вона може це зробити?! Це ж вбивство! Хоча сучасні прибічники абортів все-таки не вважають плід дитиною до певного часу, Женя не розділяла цих поглядів. Для неї діти були особливими. Їх вона любила будь-якими: і в гніві, і в радості, і в перемогах, і в поразках. Вони зачаровували своєю безпосередністю, щирістю, відкритістю. І ось вона збирається вбити одну таку маленьку істоту! Щось перевернулось всередині. Вона не вбивця, не вбивця! Вона хороша людина. Хороша! Але хіба хороші дівчата вагітніють від першого-ліпшого хлопця? Протиріччя роздирали. Кілька днів до процедури Женя ходила сама не своя. Колеги це помітили і почали ставити запитання, тож дівчині довелось знову брехати про свою «хворобу». Ну що ж, зате всі тепер і не подумають про те, що вона могла завагітніти від хлопця з клубу. Чергове зникнення на один день вже не здавалось чимось незрозумілим – директорці Женя розповіла все ту ж історію. День, коли все мало закінчитись, настав.