Глава 1. Коли лиха зовсім не чекаєш

Алракіс. Планета Альянсу

Професор Кгтор шанобливо схилив голову, варто було мені спуститись зі щаблів кафедри. Захист докторської дисертації залишився позаду, і можна було видихнути напругу останніх днів.

— Деса ар Н’єррі, дозвольте першим привітати вас з блискучим захистом докторського ступеня! Ваша доповідь про синхронізацію циклів зростання злакових культур та збільшення врожайності в закритих екосистемах викликала інтерес у представників аграрних планет. Вони стежили за вашим виступом. На центральний кристал Академії вже надійшла не одна приваблива пропозиція! І маю повідомити вам гарну новину — ваш проєкт схвалено. Лабораторія залишиться у вашому розпорядженні так довго, як потрібно.

Я дозволила собі трохи посміхнутися. Жест, трактований Кодексом етикету взаємодії розумних рас, як прояв дружелюбивості. Часом за ним так зручно ховати справжні почуття! Новина була чудовою, але очікуваною. Дивно було б, якби мені відмовили у проханні. Мені — дракону з Клану Попелястих ящерів.

Слухачі та працівники Академії Сучасних Технологій, що зібралися навколо нас, з цікавістю стежили за нашою розмовою. Увага не турбувала. Публічні виступи давно стали звичними — бувши помічником професора Кгтора, я вела семінари у багатьох із присутніх.

На мою думку, професор переживав більше мого. Від нага фонило хвилюванням, і я підтримала бесіду, пробігаючи очима по рядах слухачів, що прийшли на мій захист. У першому ряду стояли колеги з лабораторії, ввічливо чекаючи, поки завершиться обов'язкова програма привітань, і ми зможемо відправитися в кампус відзначити цю подію. Все для сьогоднішньої вечірки було готове! Адже було, що відзначати, не тільки мені!

— Не можу сказати, що це мене не зачепило. Мій проєкт будівництва харчової бази на Мірзі допоможе розв'язувати проблему з постачанням продуктів на пояс астероїдів в системі Де-Шуу. Робочі колонії зможуть продовжити роботу у штатному режимі, не хвилюючись про хліб насущний, а не страйкувати та зривати постачання цінних металів. Альянс допомагає всім, хто потребує, якщо вони не виступають проти Зводу прийнятих правил. Мій батько виніс на вчорашній асамблеї Союзу Розумних Рас питання про модернізацію продовольчої програми для регіонів із мізерними природними ресурсами.

Мій погляд зупинився на професорі, відзначаючи як його нервозність, яку він не зміг приховати, так і тремтячі краї носових вертикальних щілин у спробі відчути приємне — запах золотих. Великі проєкти — великі гроші. Але не мені його у чомусь підозрювати. Це не в мене вилупилося відразу троє змійок! І не мені платити іпотеку за новий будинок.

Мої проблеми ще чекають на мене в майбутньому. Хоча й не в такому далекому.

За можливість займатися зараз тим, що мені подобається — наукою, чи копатися у гною, як каже моя мати Гнізда, треба буде заплатити. Моя плата — це послух батьків у питанні вибору майбутнього чоловіка. Надмірна, треба сказати, плата, враховуючи, що після укладання союзу з невідомим для мене драконом мені доведеться на тисячу днів закритися у Гнізді та виношувати спадкоємця для роду чоловіка. Вирощувати молодого ящера до першого повноліття в п'ятдесят років. А потім виношувати спадкоємця для свого роду, якщо старший брат не знайде собі обраниці. Зважаючи на те, що Кіріан не хотів обтяжувати себе сім'єю в найближчі століття, це доведеться робити мені.

Наша раса безсмертних ящерів, але не плутати з невразливими, вважалася расою наймудріших істот у всій галактиці. Хижа перша іпостась накладала відбиток і на другу, гуманоїдну. І століття мирного співіснування з іншими расами не покращили тяжкий характер драконів. Ми відрізняємося себелюбством і егоїстичністю, пихатістю та войовничістю. І маємо «заскоки», як характеризувала наш непомірний потяг до золота і накопичення різних предметів, цінних тільки для самого дракона, моя подруга-ельфійка. Тут, на Алракісі, дракони є владущою расою. Хоч і не найчисленнішою, але найсильнішою серед багатьох інших.

— Вас запрошують виступити на Конгресі біотехнологій, — збуджений голос професора повернув думки, що відлетіли в небесні простори, назад, в аудиторію. — Він відбудеться на Гірді через декаду. Вас включити до списку учасників?

— Включіть, — погодилась жваво. — Скиньте потрібну інформацію мені на кристал.

Можливість виявитися якнайдалі від матримоніальних планів матері Гнізда на єдину дочку — мене, яка вже наблизилася до порогу весілля, я зраділа невимовно! Скільки в мене ще в запасі років ходити не загнізділою! Від сили п'ять років. А потім дракон усередині мене зміцніє остаточно, і чинити опір поклику природи більше не вийде. Друга іпостась вимагатиме єднання із самцем і можливості літати на власних крилах, а не на аерокарі. До речі, імена драконів та другої форми не у всіх збігаються. А нас з нею звуть однаково — Еолайн. І мені ну ніяк не хочеться заміж. Це ж жодної науки, громадського життя, зустрічей із друзями! І це мені подобатиметься! Бр-р-р, жах! Принаймні так мене запевняє мама.

Моя позитивна відповідь порадувала професора. Та й тема виявилася такою що має найбільший попит на сьогодні та могла принести добрі дивіденди кафедрі. І, відповідно, додати професору бонусів до золотих наприкінці місяця.

Комунікатор на руці яскраво спалахнув, сигналізуючи про прийняте повідомлення. Перед захистом я перевела його у беззвучний режим. Жваво глянувши на екран, оцінила сумну пику Тірка — перевертня з моєї команди. Натяк був зрозумілий. Пора закруглюватись і переходити до більш важливої частини — свята! Кришталеві технології вже давно дозволяли поєднати всі відомі девайси в один. Вбудований імплант за вушною раковиною давав можливість прослуховувати повідомлення, що надійшло, так, щоб його не почув ніхто інший.