Глава 4

До невимовного жаху К’яри, один зі скворанських солдат хтиво посміхаючись, тут же схопив одну дівчину з медперсоналу та грубо поволік її за собою, при цьому ватажок скворанців не зробив нічого, щоб зупинити його. 

- Зі мною вісімнадцять голодних у всіх сенсах самців, - вже спокійно розмірковуючи, виголосив її мучитель, продовжуючи стояти поруч з К'ярою недбало прихилившись до стіни, - Серед вас п'ятеро жінок, не рахуючи тебе, але думаю, вони як-небудь їх поділять. Тебе я не віддам, бо ти моя. І в тому, що один з моїх солдатів зараз там ґвалтує бідну медсестру - винна лише ти, К’яра Сноу. Наступною може виявитися твоя перелякана сестричка, яка вже ненавидить мене всією душею. Адже ми дикуни та покидьки завжди себе так поводимо, бо саме цього ти від нас чекаєш. Коли будеш проклинати мене, обсипаючи найостаннішими словами, задумайся, а що особисто ти зробила, щоб не допустити інциденту. Адже від тебе було потрібно тільки одне - бути поступливою.

Його гордовитий сарказм виводив її з себе. К’яра просто таки задихалася та тремтіла від емоцій, мріючи розтерзати його голими руками, в той час як він спокійно собі продовжував вести з нею розмову:

- А ви, офіцер Сноу, хіба не знали, що війна це не тільки коли ворогуючі сторони махають один в одного зброєю? Це ще й мародерства, дурні накази тупих  командирів, боягузливі дезертири, тортури, покалічені долі, спустошені планети, розграбовані поселення біженців, насильство та біль, - прошепотів він їй на вухо. - Я зроблю з тобою все, що захочу, а буде це страшно або терпимо залежить тільки від тебе, мала, - для наочності своїх намірів, бавлячись, він власницькі лизнув її в щоку.

- Я тебе зневажаю, ... тварино! Ненавиджу! - затряслася К’яра від злості, випльовуючи слова, - Ти здохнеш, все одно здохнеш!

- К’яро, - долинув до неї шепіт переляканої сестри, яка вже втратила віру в благополучний результат.

- Та скільки влізе. Ненавидь собі на здоров'я, - процідив скворанін, знизавши плечима, продовжуючи випробовувати К’яру своїм поглядом. - А здохнемо ми всі, крихітко, тільки хтось раніше, а хтось пізніше! - і грубо схопивши її рукою за підборіддя, він знову жорстко вп'явся в її губи своїм ротом.

Сумнівів в його намірах не залишалося - він спочатку зґвалтує її, і тільки потім вб'є. І все ж К’яра сама того не усвідомлюючи, раптом  вимовила останню фразу з особливою жорстокістю:

- Будь-який виродок може взяти силою, приставивши дуло до скроні, проте, як любив говорити майор мого підрозділу, «у тебе ще яйця не виросли, щоб тобі запропонували кохання за власною згодою»! Ось в чому помилилася природа, створюючи ваш самозакоханий егоїстичний вид психопатів - вам не дано відчувати глибокі почуття, ви не здатні зрозуміти інших, викликати до себе прихильність, тільки ненависть та огиду!

- Ти кидаєш мені виклик чи що? - здивовано хмикнув скворанін, відсторонившись й кілька разів окинувши її поглядом зверху вниз, а раптом розсміявшись, закинувши голову, - Ти береш мене на слабо? Мене? Ха! Мені подобається твоя стратегія. Добре, К’яра Сноу - тоді ти покохаєш і сама будеш бажати мене! - впевнено заявив він, ввергаючи її тим самим в чергове гнівне потрясіння.

- Тільки через мій труп, - прошипіла К’яра.

- Так, ось ще що хотів сказати, - як ні в чому не бувало, продовжив далі скворанін, несподівано знімаючи з неї наручники. - Щодо трупа. Я в курсі, що за статутом всі захоплені в полон офіцери коаліції повинні себе знешкодити. Тому всіх вас укомплектовують капсулою з отрутою, вживляючи її у верхнє піднебіння. Ось тому ми вбиваємо ваших солдат перш, ніж вони накладуть на себе руки, щось типу даємо їм можливість піти з честю.

Почувши це, К’яра презирливо хмикнула, а він додав, не звертаючи на це ніякої уваги:

- Гадаю, ти не настільки фанатична і тобі ще притаманний людський страх перед смертю, раз ти досі жива, але якщо ти хоча б спробуєш вбити себе одним з відомих тобі способів - твоя сестра ...  - тут скворанін красномовно подивився їй в очі, - Ну, ти зрозуміла,  так що подумай про інших полонених. Я попередив, потім на мене не нарікай. Будь-який твій намір, що йде врозріз з моїми планами - може плачевно закінчитися для твоєї команди. 

- Якщо я добровільно погоджуся бути твоєю заручницею, їх не чіпатимуть? І ти не кинеш нас тут? - схаменувшись, К’яра немов вчепилася за останню можливість допомогти своїм.

- Може, ще поторгуєшся зі мною? - скривився він. - Мене звуть Ровер, і завжди умови диктую тільки я і ніколи мені! Ніхто! Тобі ясно? - і з цими словами він різко розвернувся та вийшов, залишаючи бранців з двома озброєними до зубів охоронцями.

Не роблячи різких рухів, К’яра підповзла ближче до Хайді.

- Не пощастило нам сьогодні? - прошепотіла вона.

- К’яро, ти що виробляєш? Ти в курсі, які вони? - вимовила сестра, - Ти ніби навмисне дражнила його.

- Я повинна була загинути з іншими. Я солдат коаліції, Хайді, а тепер завдяки тобі вже дезертир.

- Зате ти все ще поки жива! У нас тепер у всіх є шанс залишитися в живих, якщо ти будеш з ним лагідною, - знову гаряче зашепотіла Хайді. - Скворанці неврівноважені, у їхньої раси просто немає емоційного порогу - це постійно плаваюча планка. З точки зору нашої медицини так, вони психопати. Їхній мозок працює інакше, навіть анатомічно це помітно - кожна з трьох зіниць фіксує різну інформацію, і її оцінка мозком не типова для нас.

- О, так, ці зіниці немов застережливий знак небезпеки зараження, а ці очі, які наливаються червоним і шипіння ... брррр, - К’яру пересмикнуло від спогаду.

- К’яро, ти ж розумієш їхню мову і навіть символи. До сих пір не второпаю, чому тоді в академії ти раптом вирішила вивчити саме скворанську мову. Ти можеш перекласти дослівно, що конкретно означають ці тату на їхніх руках та обличчях? - Хайді боязко зиркнула на охоронців, намагаючись визначити слухають вони їх чи ні. - Я лише знаю, що ці тату носії їхньої особистої інформації.

- Абсолютно вірно. Взагалі-то татуювання у них повинні бути по всьому тілу, це як резюме про найважливіші події в житті, вони починають їх собі наносити ще з дитинства. Ті, що в видимих частинах тіла - це те, що повинні знати про них оточуючі. Цей Ровер високого походження, тому він і головний серед них. Він брав участь у кількох війнах та повстаннях як в системі Скворан так і за її межами, за що був тричі затаврований тавром злочинця й заколотника і засуджений до смерті. Ти все ще продовжуєш думати, що мені варто віддатися цьому типу заради порятунку власної шкури? – К’яра з обуренням глянула сестрі в очі.