Глава 3

Всіх, хто залишився в живих, загнали в один з боксів, наказавши сісти на підлогу та накрити голови руками. І тільки одна К’яра лежала на кушетці, повільно прокидаючись. Серце Хайді шалено та гулко рвалося з грудей, вона до жаху боялася за сестру, крадькома поглядаючи в її сторону. Командир скворанців як на зло був вперто зацікавлений її молодшою сестрою, хоча можливо, його просто бавила безпорадність дівчини, тому що скворанці ніколи не упускали можливості продемонструвати свою перевагу над іншими.

Хто такі скворанці було відомо всім і кожному на просторах Імперії – це раса людей, які вели непримиренну війну з коаліційними військами Імперії, раса, яка відрізнялася схильністю до агресії та заколотів, імпульсивністю та жорстокістю, раса, яка постійно випробовувала межі розумного. Передбачити поведінку та наміри скворанців було неможливо - стрибки їхніх емоцій не піддавалися ніякій загальноприйнятій логіці через особливість їхньої психіки. Хоча ця інопланетна раса і була здатна до співчуття, але ніхто і ніколи а не знав де і в чому воно проявиться. Скворанін міг запросто пожаліти того, хто забився, або зловити того, хто спіткнувся, але наступного разу, в точно таких же ситуаціях той же самий скворанін міг роз'яритися з цього приводу, побити нещасного, або навіть позбавити його життя. Вони були здатні розуміти гумор інших рас, але частіше сміялися не в тему і не до місця. Їм була властива своя іронія, у них було своє бачення життя, свої закони, звичаї та цілі. І саме засоби досягнення, з якими скворанці прагнули до цих цілей і лякало коаліційну співдружність.

  Присівши на кушетку поряд з К'ярою, скворанін з грайливою цікавістю хижака погладив її по щоці кінчиками своїх довгих витончених пальців.

- ...Томе, - в напівсвідомому стані пробурмотіла К’яра, все ще не розплющуючи очей, машинально потягнувшись та торкнувшись губами його долоні.

Тоді недовго думаючи, самовдоволено посміхнувшись, скворанін раптом узяв та й поцілував дівчину прямо в губи. І тільки відчувши у себе в роті чийсь язик, К’яра остаточно та з невимовним жахом прийшла до тями.

Відвернувшись, вона ошелешено дивилася на скворанця своїми широко розкритими очима.

- А у тебе від природи такі величезні очиська? Чи так тебе ще ніхто не цілував? - недбало кинув скворанін, знову потягнувшись до неї татуйованою рукою.

- Не смій торкатися до мене розписаний ублюдок! Навіть не думай! Мене зараз знудить від тебе! - в свою чергу в сказі викрикнула йому К’яра, схопившись з кушетки, але скворанін швидко перехопивши її, міцно стиснув дівчину, блокуючи її рухи.

- А була така гарненька, поки спала. Фу, ну навіщо так грубо, ти ж гуманітарій, ви всім допомагаєте, - загрозливо прошипів скворанін, продовжуючи скручувати К’яру, яка продовжувала відбиватися. - Ми цілих десять днів стирчали на цьому сраному огризку планети, а жінки у мене не було й того довше. Нумо допоможемо один одному поки я ще добрий - я тобі життя, ти мені натомість своє тіло.

Задихаючись від гніву й обурення, К’яра чинила шалений опір, намагаючись застосовувати навички рукопашного бою, щоб нарешті нанести йому вагомий удар. Але раптом, те, що випало у неї з кишені на підлогу, так різко привернуло увагу самої дівчини, що припинивши опиратися, вона панічно спробувала дотягнутися до ... свого ела розміром з пластиковий ключ. Швидко наступивши на нього ногою, К’яра вже було зібралася закинути його під шафку біля стіни, але те, що це було для неї так виключно важливо - не вислизнуло й від скворанця. Раптом відштовхнувши дівчину в сторону, нахилившись, він підібрав її ел.

- Це моє особисте, віддай! - кинулася на нього К’яра, але двоє інших скворанців, які охороняли полонених, тут же скрутили її за руки, мало не уклавши на підлогу.

- Цю шалену пристебніть! - скомандував їм їхній лідер, крутячи в руках свою знахідку, активувавши її ел через кілька секунд. - І обережніше, інакше ви мені зламаєте мого особистого ельфа, вона тепер тільки моя улюблена іграшка, - додав він, з усмішкою глянувши на К’яру. – П’ятнадцять хвилин тому цей корабель, а отже і все, що на ньому було - стало моїм, колючко, включаючи навіть тебе, не кажучи вже про цю штуку. Код! Швидко! - і він рішуче приставив до її скроні свою зброю, різко змінивши тон.

- Це всього лише мій комп'ютер, особистий щоденник, нічого цікавого, ніякої секретної інформації, суцільні спогади про які чужому знати ні до чого, - запротестувала К’яра, задзвенівши наручниками над головою.

- Ні, не так, - похитав головою скворанін, вибірково відводячи зброю до голови Хайді, яка сиділа ближче за інших. - Код доступу я сказав!!!

- 23-18-36, - прошепотіла К’яра, важко та часто дихаючи, приречено глянувши на сестру. Вони вже обидві знали, про що саме там прочитає скворанін.

- Прокляття, тут до хріна пам'яті, і що, вся вона забита дівчачими соплями?! Ну що ж, подивимося, - скворанін почав швидко перегортати голограмні сторінки файлів.

- А тобі не говорили, що читати чужі листи це поганий тон? - з ненавистю вимовила К’яра, не зводячи з нього очей.

- Крихітка ельф, а я взагалі з усіх сторін поганий хлопець, і на весь ваш поганий етикет, кодекси, статути і всякі там правила пристойності мені відверто начхати. Я б міг висловитися куди грубіше, але у тебе така зворушлива мордочка, боюся ти розпустиш нюні, а я до чортиків ненавиджу жіночі сльози, - мовив у відповідь скворанін, уважно переглядаючи записи і при цьому зневажливо кривлячись.

І дивлячись на нього, такого високого та широкоплечого, К’яра раптом з розчаруванням згадала, як колись потай від усіх вона симпатизувала зовнішньому вигляду скворанців, навіть незважаючи на їхню емоційну непослідовність та імпульсивність. Просто серед багатьох галактичних рас скворанці виділялися ідеальною пропорційністю та граціозністю свого тіла. Їхня світла шкіра здавалося синьою внаслідок скворанського звичаю наносити на неї масу символічних татуювань, майже не полишаючи вільного місця. У них був особливий культ тіла і цілий ряд звичаїв пов'язаних з ним, як, наприклад, не було жодного скворанця з довгим волоссям, у всіх вони були темного кольору і коротко стрижене, навіть у жінок. Не було серед скворанців і темнооких, скворанська раса була володарями світлих очей, але очі ці були до крайнього ступеня незвичайні.