11. Дивні пропозиції.

У глибині скверу, що примикає до найкращого міського готелю «Королівська устриця», за високими кущами, що утворюють живоплот, був припаркований пересувний будиночок Головного детектива Королівства.
Юго любив комфорт, гарні речі, міцний бренді та пекучих брюнеток. З останньою стервозною та темпераментною коханкою він розлучився напередодні несподіваного розслідування. Аделаїда зібралася заміж, і повідомила його про це.
- Не бажаєш покататися на південь, - простягла вона, розніжено розвалившись на простирадлах у цьому будиночку на колесах.
Півроку, доки тривав їхній роман, будиночок був припаркований на березі лісового озера, в безпосередній близькості від заміського будинку родини Аделаїди. Ця сама сім'я крізь пальці дивилася на стоянку біля озера з однієї простої причини - крім Аделаїди були ще дві дочки, яким не завадили б заможні чоловіки.
Тому і стоянка для будиночків на колесах, і культурно-розважальна програма в ресторані прибережної зони були досить жирним черв'яком, на який ловилися потенційні наречені.
Заміський клуб із полем для гри в поло, частиною якого були і стоянка, і ресторан, і стайні з породистими скакунами, — це все належало сім'ї Гун протягом кількох століть.
І якщо спочатку він і дивився на Аделаїду так, як вона озвучила в першу їхню зустріч - ліжко і нічого особистого, то за кілька тижнів до її повідомлення, він почав подумувати про те, що можливо така, як Адель може зайняти вакантне місце його дружини.
Те, що вона припасла для нього місце коханця за віковим чоловіком, Юго не влаштувало. Ні, у нього траплялися одноразові інтрижки з дружинами високопоставлених вельмож, з дружинами дипломатів, які приїжджали до столиці, не відмовлявся він від запропонованого десерту, якщо його пропонували у префектурах та у більш віддалених містечках.
«Якщо жінка хоче, вона гарна собою і її коси нагадують про племя відьом, що виродилося, то чому б і «так»?»
Але їхати на південь разом із нареченими, де чоловік у два рази старший за дружину і купив її увагу нечуваним багатством – це вже звільніть.
- Сама обрала золоту клітку, сама в ній і співай, - посміхнувся він, після озвучення плану Аделаїди. – У мене робота, та й «ліжко та нічого особистого» у запропонований план не вписуються.
Жінка спробувала наполягти, тому в кутку спальні була відсутня дорога розписна ваза для підлоги і злегка постраждала оббивка на стіні.
Сидячи на дивані в холі першого поверху Юго міг бачити звідси і кут, що оголився, і подерту оббивку на стіні. Саме ліжко було приховано за різьбленою стінкою напів шафи на три полиці для книг та різних приємних дрібниць. Сходинки, що вели нагору, ховали під собою неймовірну кількість висувних ящиків. Інтер'єр пересувного будинку був продуманий до найдрібніших деталей. Мансардне вікно над ліжком дозволяло бачити зірки. Перший поверх забезпечував задоволення практично всіх людських потреб – будь то дорогий магічний санітарний блок, міні кухня, кабінет та хол із двома диванами, та столом між ними.
Зазвичай він підчіплював будиночок до особистого маговозу і вибирав район, в якому доведеться жити якийсь час. Готель у подорожах забезпечував їжею та прибиранням, якщо паркувався на їхній території. А потрапити до нього в гості міг лише той, кого саме він сам й покликав.
Цього разу будиночок доставили службовим маговозом, бо самого Юго висмикнули з роботи через портал. Радник наполіг на якнайшвидшому прибутті. І хоча префект забезпечив службовим маговозом із персональним водієм, Юго не вистачало особистого.
Він знову розклав на столі аркуші зі скресленими схемами. По всьому ураган – штучно спричинена подія. І тут відзначився не стихійник, все вказувало на звернення до забороненого знання. І очевидно простежувалися нитки задіяного пошуку. Чи шукали жертв для кривавого посилення? Але чому епіцентр біля де Вареннов? Невже Клаффа була обрана першою жертвою і її силу збиралися використовувати в першочерговому ритуалі, а дві інші жінки були обрані випадковим чином? Чи вони ні до чого, як стверджує інтуїція та дар?

До речі, вона вказує, що зачинщицею цього урагану стала сама Клаффа. Принаймні, поки він не знайшов її на болоті, дар просто кричав про це. Не зрозуміло чому тепер вгамувався, і лише періодично здригається десь глибоко всередині, коли докази знову вказують на пошуковика другого рівня з уродженим талантом до рунних ритуальних кіл.
Юго постукав нігтем по здобутому одним із інформаторів «гарячому». За непідтвердженими чутками Клаффа та Робер Мішель досить тісно зустрічалися майже рік, але посварилися за місяць до весілля доктора на доньці префекта. Ця дівчина, яка неодноразово набивалася до лікаря на масажний стіл у його кабінеті в лікарні дядька, якось надто вже вдало заспокоїла роздратованого й засмученого лікаря. По всьому після Клаффи і сплеску роздратування, розрядку лікар злив в упіймавшу момент не дуже симпатичну, але фігуристу і наполегливу панночку. А наступного дня після цієї знаменної події лікаря запросили до префекта, і звідти він вийшов надзвичайно задумливим і пониклим, якщо можна було, так би мовити.
Допитувати дочку префекта, лікаря, та й самого префекта, Юго вважав не доцільним. Жодного відношення до стихії, віднесеного даху і використання стародавньої і забороненої магії, вони не мали. Отже це було б перевищенням повноважень. Та ще й Радник, який досі гостював у будинку префекта, ніби вартував ту саму Клаффу. Однозначно Ван дер Ван був зацікавлений у безглуздій дамочці, протекцію зробив в Управлінні, випхав достроково одного з пошуковиків на заслужений відпочинок, підсуетився для неї, не інакше. Надто вже складно все вийшло, а знаючи можливості Радника, Юго був стовідсотково впевненим – все було саме так, як він думав.
Перед ним стояла дилема. Розслідувати причини магічного урагану - треба копати під Клаффу, а це загрожує неприємностями, раз на неї поклав око Радник.
"І що, питається в цій дамочці такого, що вона всім знадобилася?" - він пробіг поглядом список справ, які чекають на цю блондинку в Управлінні. Друг скинув, коли він уточнював, навіщо сам погодився на  головний біль у вигляді ексцентричної вдови.
Пошуковики чудово вміли шукати неживе. Вони бачили нитки, що з'єднують людину зі втраченою річчю. Якщо у відділенні правопорядку є найслабший Пошуковик, то у місті всі зникнення знаходять оперативно, навіть якщо вкрадену річ відвезли до іншого міста. Найсильніші з них можуть знаходити людей за їхніми речами, як правило, до їхніх послуг вдаються, коли інші методи не дають результатів. Тоді пошуковик замикається з річчю в кімнаті для медитацій і довго налаштовується, з'єднується зі структурою речі, стаючи трохи неживим. Як правило, він окреслює певну зону на карті після подібного ритуалу.
Звичайно, Клаффа з її вмінням розбирати найскладніші руни та майстерно вписувати їх у ритуальні кола, - це досить цінний співробітник, якби він дізнався про неї раніше, може також попросив у службу дізнавачів. Хоча, з іншого боку, інтуїція винесла їй остаточний вердикт неблагонадійної та потенційно схильної до порушення закону особистості.
Ось нічого з собою не міг вдіяти, не вірив у її незацікавленість. Поки було незрозуміло, яким боком вона в цьому катаклізмі, але явно доклала або магічні сили, ненавмисно, або не впоралася з ритуалом, хоч би яким він був. Добре, що тільки сама й постраждала, та дах цей її незрозуміло куди закинуло. Жодних слідів у колі ста п'ятдесяти кілометрів.
І до думок йому не вдалося залізти до неї. Як тільки він починав налаштовуватись і випускати щупи, то відразу натикався на бульбашки думок, які лопалися і збивали концентрацію.
"Суцільний лимонад у неї в голові, і сиропу туди поклали стільки, що в мене щелепи від цієї дами злипаються" - думав він, відсуваючи схему з Клаффою в головній ролі убік. Поки з неї не знімуть зліпки, прикладати схему до справи він не стане.
Солодке він дозволяв собі лише у вивіреному рецепті чаю, решту ігнорував. І ось тепер вона, яка оселилася дивним карамельно-солоним смаком на язиці, як тільки він згадував або бачив згадку на неї будь-де.