Брама

Сліди на снігу

А ти шукав відчаю
На березі березня, 
На скелястій громаді 
Грудня.
А знаєш, прийшла вже зима – 
Така, хоч сідай в корабель
«Безнадія» - 
Шхуну чужу з вітрилами сірими,
З торочками штрипіхатими
Парусини – прядива льону
З вітрил хрестоносців шматків
(Пливи). 
Така вже зима, хоч лишайся
Серед руїни готичного храму
Химер лякаючи криком сови,
А ти сподівався,
Що грудень сховав в калиту 
Золота таляр – Сонце.
Думав, що він глитай
Та поверне – бо мусить, 
Як річка не стане,
Як все не засне
У країні сколотів,
Де біля вогнища гріються 
Діти діви-змії Апі. 
А ти шепотів, сподівався,
Мріяв про лева – 
Золотом грива,
І сліди на снігу
До примарного Сонця,
Слухав стукіт копит,
Що стихав-завмирав:
А воно вже зима – 
Коням бракне трави,
А вівці – пастуха,
А Небу білявому – Сонця. 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше