Про метафізичну математику

Це був шанс показати себе у всьому блиску, так що, перекинувшись і люто зашипівши, Ерке кинувся на пляму.

— Стояти! Ложноніжки вгору! — крикнув поліцейський.

Прямо в центр плями вдарив арбалетний болт. Втім, це не справило на негідницю жодного враження — вона метнулася далі по стіні. Ерке стрибнув услід і вдарив лапою, але одразу з шипінням відсмикнув її — він ніби вколовся об гострий шип. Пляма тим часом пірнула в щілину і зникла.

— Так, — поліцейський потер перенісся, — воно на початковій стадії зростання, але вже починає нарощувати силу. Будьте обережніші, вони дуже шипасті стають з часом, так і вбити може. Я дивлюся, він поряд з вами здебільшого крутиться?

— Поруч із нами хто тільки не крутиться, — відповів Ерстейл, похмуро складаючи свій мініатюрний арбалет. — А начальник охорони... ой, гаразд. Вечорами більше вампірів, ніж комарів, до вікон тиснеться.

Поліцейський зацікавивися:

— Від вампірів, я чув, перевертнів треба тримати.

— У нас їх уже три, а толку?

«Три?! Є ще хтось, але хто він такий?»

Втім, при сторонньому це питання обговорювати було не варто.

Нарешті Ерстейл таки купив свій набір, і вони вирушили далі, тільки дорогою зайшли до дитячого відділу, де поліцейський придбав для дочки обіцяний подарунок. На коробці були намальовані веселі різнокольорові трупи різних рас. Навкіс поблискував напис: «Підбери правильну крейду!». Ерке зацікавився:

— Яка різниця, якою крейдою їх обводити?

— Ну як же, — поважно відповіла дівчинка, поглядаючи на батька: мовляв, чи правильно? — Кожна раса має свою кров. Є такі крові, що будь-яку крейду змиють або випарують. Потрібно правильні підбирати.

Під цю  розмову вони нарешті підійшли до відділу крейди ід паразитів. На його вивісці були намальовані жахливі істоти; одна з них, як зловтішно відмітив Ерке, виявивилася дуже схожою на колишнього завкафедрою.

Відділ був великим: вони послідовно пройшли кімнати з крейдою для дрібних, середніх, великих і дуже великих шкідників. Ерке це навело на нові роздуми. Цього разу він вирішив звернутися до поліцейського, як до експерта з різних форм життя:

— А яку найбільшу тварину ви знаєте?

—  Драконоловка. Виглядає як гора, вона коли пащу відкриває, здається, що там печера з золотом.

Нарешті поліцейський привів їх у відділ крейди «для шкідників із злочинними схильностями».

— А що, багато таких? — здивувався Ерке.

— Ну звісно ж, — до них одразу підскочив продавець. — Слимаки, наприклад, які капусту не об'їдають, а крадуть та продають на чорному ринку.

— І що, крейда від них допомагає?

— Наша допомагає, так.

Глянувши на Ерстейла, продавець улесливо додав:

— Можна, щоб при наближенні шкідників лінії починали синім світитися. Спеціальна добавка, майже до всієї крейди додати можна.

Поки вони розмовляли (дівчинка тим часом поглядала то на свою коробку, то, оцінювально, на Ерстейла), Ерке вгледів далі стенд із крейдою від істот, що шкодили формули. Згадавши, як вони з Даном та Оллі чистили дошки від паразитів, він вирішив, що таке у господарстві не завадять. 

З-за стійки виринула усміхнена продавщиця.

— Що цікавить? Більше, менш сильні? Дивіться, ось найпотужніші, діють навіть на студентів, які лише заради стипендії вступили. Тільки використовувати потрібно обережно, від них інші формули зіщулюються.

— А для перевертнів є така добавка, щоби синім світилося? — зацікавився Ерке.

— Вам навіщо?

— Ну, я на дошці писатиму, а вони синім світитимуться. Гарно ж.

— Дуже романтично, — почувся ззаду хриплуватий голос. — Я вас ледве знайшов.

Різко обернувшись, Ерке побачив імператора. Серце ніби зайняло весь об'єм тіла — збожеволіти, той же заговорив з ним (принаймні, з його людською формою) — перший раз у житті!

До них одразу підійшов Ерстейл у супроводі продавця. Той радісно підскочив до імператора:

— А вам щось потрібне? У нас найкраща крейда проти шкідників зі злочинними схильностями! У вас такі водяться?

— У мене таких більше ста чоловік, але якщо я куплю проти них крейду, вони мене просто поб'ють та й усе.

Ерстейл глянув на нього, ударив своєю коробкою по руці і відійшов.

— Ось бачите, наочний приклад, — філософськи пояснив імператор, потираючи руку. — А від екзистенційної кризи у вас крейди немає?

— У розробці, — обережно відповіла продавщиця, — зараз експериментальна партія вже надійшла у продаж, але вони, скажімо так, мають специфічні побічні ефекти.

— Ой, все. Ви не уявляєте, з якими страшними людьми я живу. У нас з побічних ефектів день починається та закінчується. Не гарем, а фабрика побічних ефектів. Шкода, що на експорт їх відправляти не можна, страшенні гроші заробили б. Добре, як тебе там, бери, що хотів, і пішли, — він простяг продавщиці карту.

***
В машину якось вмостилися всі разом; Ерке випало сісти поруч з імператором, тож він відчував себе неймовірно збентеженим, наляканим і щасливим. Поліцейський визвався відвезти їх назад, крім того, до табору вирушив консультант з крейди.

Деякий час всі їхали мовчки, дивлячись на залиті різнокольоровими вогнями вулиці. Потім дівчинка прошепотіла:

— А розкажи ще казку.

Ерке неспокійно глянув на імператора: при ньому бовтати якусь імпровізовану нісенітницю було соромно. Той злегка посміхнувся:

— Да давай, дитина ж просить.

— Про що розказати?

—  Про фрактали! —  С'япі аж підстрибнула на сидінні. — Що таке фрактали?

Тут машину трохи труснуло, і Ерке, який й без того сидів майже впритул до імператора, мало на нього не звалився. Втім, той сприйняв випробування стоїчно, тількі ледь помітно скосив на нього очі і чомусь посміхнувся.

— Ти звідки таких слів набралася? — здивувався батько.

— Та краще від дорослих, ніж у підворітті, —  філософськи відгукнувся імператор.

Його присутність неабияк збивала з панталику, але врешті решт Ерке, хоч і трохи плутано, почав пояснювати про фрактали на прикладі сплячих принцес: кожній з них сниться по черзі три сни, і в кожному вона спить в окремому світі, і у кожному із цих світів, крім неї, є ще по три інші принцеси, кожній з яких у свою чергу сниться ще три сни. Поступово історія звернула на фрактальну драконячу печеру зі скарбами, де кожен відсік, кожен мішок та кожну монетку охороняв свій окремий дракончик — і так до самих золотих молекул. Дівчинка уточнювала деталі спочатку азартно, потім усе повільніше і нарешті заснула.