Глава 26

— Я відмовляюся виходити до procurement і говорити agile operating model, — сказала Оля. — Якщо це лишиться на слайді, я або засміюся, або вимовлю так, що нас виженуть за англійську.

Єва знайшла два входження.

— Учора тебе не бентежило.

— Учора о десятій вечора я була людиною з амбіціями. Сьогодні я просто хочу говорити словами, які використовую в житті.

Перший термін прибрали, другий замінили на Resource allocation across concurrent events.

— Це хоча б означає те, що ми робимо, — сказала Оля. — Дякую.

Маша зайшла по свою чашку, яку залишила на столі напередодні, й подивилася на відкриту презентацію.

— Ви ще правите?

— Уже ні, — сказала Єва.

Оля одночасно сказала:

— П'ять хвилин.

Маша забрала чашку.

— Тоді я нічого не чула. Тільки виїдьте вчасно.

Вона вже була біля дверей, коли згадала:

— Олю, на початку ти розганяєшся. Не ковтай слова.

Оля скривилась.

— Я знаю.

— Тоді все.

Маша пішла, не чекаючи відповіді.

До дев'ятої ноутбук закрили. Aster уже дав Олі головне, чого не могла дати жодна репетиція: окремий проєкт, де її рішення спрацювали без Євиного втручання. У презентації це займало один рядок — Project Lead, 84 attendees — але Оля дивилася на нього довше, ніж на весь слайд.

— Не прибирай, — сказала Єва.

— Навіть не думала.

Руки в Олі трохи тремтіли. Замість ще одного прогону Єва налила їй води.

— Перші дві хвилини повільніше. Далі ти й сама знаєш.

— Оце вже корисніше, ніж двадцять сьома правка шрифту.

О 9:06 Артем написав: Сьогодні фінал?

Єва відповіла: Так. 11:00.

Удачі вам обом.

Вона показала повідомлення Олі.

Та прочитала й усміхнулася.

— Нормально написав.

— Я не про формулювання.

— Я зрозуміла. Не хвилюйся, я не буду зараз робити з вас сімейну пару в коридорі перед тендером.

Єва глянула на неї.

— Дякую.

— Минулого разу ляпнула. Я пам'ятаю.

— Так.

— Дякую.

— Але я різко.

— Ти нервуєш.

— Я не…

Оля підняла брови. Єва видихнула.

— Так.

— От.

І це було все. Не розмова про заручини. Не зараз. О 10:11 вони вийшли з машини біля офісу «Сфери». Єва мала ноутбук. Оля — резервну флешку й роздруковану копію презентації.

— Якщо в них не відкриється PowerPoint, — сказала Оля, — я піду додому.

— Ні.

— Це буде знак.

— Ми маємо PDF.

— Ти дуже псуєш драму.

На рецепції їм видали гостьові картки. Попросили зачекати на восьмому поверсі. В ліфті Оля подивилася на себе у дзеркало.

— У мене щось із волоссям?

— Ні.

— Точно?

— Так.

— Ти навіть не дивилась.

Єва подивилася.

— Нормально.

— Дякую.

— Зараз можна.

Оля засміялася. Двері відкрилися. У зоні очікування сидів Максим Руденко. Єва побачила його першою. Темно-синій костюм. Ноутбук уже в сумці. Порожня склянка води на столі. Отже, Renaissance була перед ними. Максим піднявся.

— Привіт.

— Привіт.

Потиснули руки. Оля теж привіталася. Максим глянув на їхні бейджі.

— Одинадцята?

— Так, — сказала Єва.

— Вони вчасно.

— Це погроза?

— Інформація.

Він усміхнувся. Єва кивнула на двері переговорної.

— Як?

Максим підхопив сумку.

— Питають більше, ніж слухають презентацію.

Оля сказала:

— Чудово.

Максим подивився на неї.

— Це добре.

Єва мало не засміялася. Максим не зрозумів.

— Якщо знаєте proposal, легше на питаннях.

— Знаємо, — сказала Оля.

— Тоді все.

Він уже збирався йти. Єва запитала:

— Треті хто?

Максим усміхнувся.

— Не знаю.

— Знаєш.

— Можливо.

— Не скажеш?

— Ні.

— От і добре.

Максим зупинився.

— До речі, «Сфера» — хороший account. Якщо не ми, то краще ви.

— Ти захворів?

— Ні. Просто не хочу програти дурням.

Оля засміялася.

— Дуже шляхетно.

— Я стараюсь.

Він махнув рукою.

— Удачі.

І пішов. Оля дивилася йому вслід.

— Він мені подобається.

— Як конкурент — так.

— Я саме про це.

Єва відкрила ноутбук.

— Не розслабляйся. Він сильний.

— Ти вже казала.

— І не дарма.

О 10:58 вийшла жінка з procurement.

— Єва, Ольга?

Вони піднялися.

— Прошу.

У переговорній їх чекали Данило, finance, procurement, internal communications і regional procurement на екрані. Єва почала з календаря й capacity, Оля — з operating model. Перші секунди говорила швидше, потім сама вирівнялась. Найбільше питали не про красиві слайди, а про повноваження.

— Якщо альтернативний venue коштує на дванадцять відсотків більше, а Єва недоступна?

— Я утримаю опцію й запрошу рішення клієнта, — сказала Оля. — Без погодженого права я не витрачу чужі дванадцять відсотків тільки тому, що мені так спокійніше.

Коли її спитали про safety, вона не приписала собі чужу кваліфікацію: PM може зупинити роботу, але технічну безпеку визначає профільний спеціаліст. На сценарії з Vysotsky Hotels Оля теж не намагалася вгадати «правильну» відповідь: якщо критерії вже затверджені, вона подає scoring за моделлю, а Єва в конфліктному випадку не голосує.

— А якщо після повернення ви не погодитеся з її рішенням? — запитали Єву.

— Якщо Оля діяла в делегованих межах, моя інша думка не робить її рішення неправильним. Інакше вся ця схема декоративна.

Наприкінці procurement спитала, чому «Сфера» має обрати Lemon замість більшої агенції.

— Не має, — сказала Єва. — Оберіть того, хто краще набирає за вашою моделлю. Наше завдання — щоб ви точно розуміли, що оцінюєте.

На цьому презентація закінчилась. О 11:47 вони вийшли.