Розділ 26(16)

 Мія розплющила очі в покоях Натанаіла, який лежав поруч і не зводив з неї свого зосередженого погляду. Дівчині було ніяково, після такої незвичної церемонії, вона ховала погляд, не могла подивитись в очі, сама не розуміючи як таке могло статись, як так просто довірилась, дозволивши володіти її тілом і душею.

– Як я сюди потрапила? – наважилась поставити своє перше запитання.

–  Після закінчення церемонії я приніс тебе сюди. Тепер ми повноцінне подружжя – посміхнувся дракон.

Дівчина глянула на дрібний візерунок на своєму зап’ясті.

– Чому я не пам’ятаю завершення?

– Це нормально. Саме так повинна була закінчитись ця церемонія – спокійно відповідав на усі її запитання.

– Що ти маєш на увазі? – зрештою наважилась спрямувати свій погляд у його сині очі.

– Перший і найбільш напружений етап – поєднання нашої крові.

– Але чому? Як на мене, то наступні два були більш напруженими.

– Мія ти могла загинути, якби моя кров потрапила на твою рану, а у серці стосовно мене жевріла ненависть.

– Це означає…

– Що моя кров віднайшла у твоєму серці, щось, за що можна було зачепитись, навіть найменші приємні почуття давали шанс на щасливе закінчення – продовжив слова дівчини Натанаіл.

– З цього випливає... – знову не змогла проговорити своє припущення вголос.

– Що десь в глибинах своєї душі й найпотаємніших закутках серця, ти щось відчуваєш до мене, моя кров не може помилятись. Другий етап – прийняття тебе моїм драконом, моєю справжньою сутністю. На цьому етапі також могли бути неприємні сюрпризи…

– Твій дракон міг мене просто спопелити або розірвати – закінчила його думку дівчина.

– Він прийняв, по-іншому бути не могло. Дракон відчув, що зароджуються твої почуття, він впізнав в тобі споріднену душу, яку чекав все своє життя. Вогонь також віднайшов у тобі приховані почуття. Він очистив, допоміг загоїти душевні рани.

– Третій… – прошепотіла Мія – Чому я не пам’ятаю як все закінчилось?

– За умовами ритуалу, я повинен був лезом ритуального кинджала розрізати твою сукню і своїм коханням довести до знемоги, щоб закінчити церемонію і закріпити права на тебе. Якби мені не вдалось – церемонія вважалась би недійсною.

– А ті страхітливі істоти? – щоки дівчині при згадці про третій етап густо вкрились рум’янцем.

– Вони повинні були бути присутніми й переконатись, що ритуал спрацював, але тут я вніс свої корективи, тому в кінцевому результаті змушені були повірили мені на слово – посміхнувся Натанаіл.

– Дякую, що зробив це заради мене. Я не знаю, що було, якби…

– Вже все позаду – заспокоював чоловік. – Заради тебе я готовий на все. І в той момент я був готовий піти на крайні міри, щоб захистити тебе від цих монстрів. Мія, якби я тоді не віднайшов наш з тобою зв’язок, я б змушений був…

– Ні, не говори! – зупинила його дівчина, я розумію. Зараз мене більше хвилює, те, до якого висновку могли прийти жерці, побачивши як ти мене захищаєш. Ти пішов проти них. Натанаіле вони могли зрозуміти те, що встигла усвідомити я. Якби ти був повністю поглинутий злом, ти б взяв мене силою, не питаючи дозволу і не проганяючи їх. Ці істоти прийдуть за тобою – тремтячим голосом зробила висновок дівчина. – Прийдуть з моєї вини.

– Заспокойся, мені приємно, що ти хвилюєшся, але як встигла помітити – я в змозі постояти за себе. Дам їм гідну відсіч. Ціле життя борюсь з темрявою. Не дозволю комусь стати мені на заваді.

– Їх надто багато. Вони робили з тобою страшні речі.

– Не забивай свою чарівну голівку поганими думками, все буде добре, я сильніший ніж ти думаєш.

Мія міцно пригорнулась і провела рукою по грудях, підіймаючи його сорочку вгору.

– Я хочу ще раз побачити…Твоє тіло… 

– Тільки побачити? – лукаво посміхнувся тепер вже наречений, звільняючись від сорочки.

 Мія опустила погляд. Та коли сорочка впала на підлогу, вона подивилась на тіло нареченого, яке було вкрите чорним розписом. В місцях, куди торкалась рука дівчини, загорялось яскраве блакитне світіння.

– Чому ти світишся блакитним, ти ж вмістилище для темряви.

– Думаю, що це все залишки колишнього мене, з яким темрява не в змозі впоратись. Я сам часто ставлю собі це запитання. Мама говорила, що я надто сильний, щоб темрява могла повністю заволодіти моїм серцем. Розповідала, що прийде час, коли поряд з’явиться дівчина, яка допоможе прогнати зло.

– Що з нею сталось?

– Вона до останніх хвилин свого життя намагалась звільнити мене з лап жерців, боролась за мою душу. У неї був дар. Вона володіла не тільки магією вогню, а й бачила майбутнє і вміла на нього впливати, інколи докорінно змінюючи. Я не знаю звідки вона дізналась про тебе. Можливо ти була її козирем у рукаві. Того злощасного дня, коли таємно прокралась на територію зла, знайшла мене і все розповіла. Прохала не здаватись, боротись і знайти тебе. А потім я бачив як отруйне вістря кинджалу увійшло в її серце. Я не маю права здаватись. Темрява забрала її в мене. Вважала загрозою і я нічого не зміг зробити, щоб врятувати – підіймаючи з підлоги сорочку, спохмурнів чоловік.