Крісті зробила декілька шагів до неї торкаючись руки Баронеси вдивляючись в
очі , які на диво палали людським теплом як вона. Допомогла їй припіднятись
у реверансі..
-Даже не знаю , який великий костьор від нього віє
немаючи сили спалювання.
Не жаром а теплом літа.
-Не має.
Підтвердила слова сказані Баронеса. Продовжуєчи.
-Має силу- Очищення .
Тим часом білосніжні накидки спали в сімох- Дів.
Діви -це лісові феї з неповторною вродою лісової природи . Крісті війки
закліпали частіше роздивляючись невідомих , боючись навридити шепотом в
Баронеси перепросила.
-Хто вони, вибачте за не тактовність.
Перепрошуючи остальніми словами.
Накидки спали на землю поряд них , вони переступили підходячи до Чародійки
присідаючи в реверансі , шанобливо опускаючи очинята з їх уст почулись на
українській в перемішку із старословянським слова вітання .
-Мир з Вами Ваша Світлість .
Крісті відповіла посмішкою роздивляючись фей. Їх обнажоні тіла прикрашали
квіти та трави . Скриваючи прелісті красунь . Ростом як нинишні моделі фігури
ідеальні такій розкоші позавідувалаб люба красуня .Дліне волося спадало на
землю уквітчане квітьми .
-Це лісові феї .
Підтвердила Баронеса бачучи як вона вивчала їх.
До її подиву зявилась приємна музика заповнючи собою простір заставляючи
до посмішки.
....-Феї...
Чаклунка повторила декілька разів . Феї засміялись дзвонким веселим сміхом
який розійшовся по усій окрузі припіднімаючись з реверанса . Крісті
шанобливо відповіла їм кивком голови.
-Як Вас звуть феї.
Від них вперед ступила стоявша найблище до Королеви .
-Ваша Світлість. Молі до ваших послуг.
Крісті з великою цікавістю роздивлялась фею про яку колись писала в своїх
сказках та вона ні як нейшла з тим образом це була красуня з чорним волосям
спадавше доземлі чорні очі , білосніжна шкіра . Обличча кругловатої форми з
маленькими ямоками на щічках вони відображали на зобі зірки при посмішці.
Волося як і усе тіло переплітали мальви різного забарвленя . Вони вкрашали не
лише волося та тіло а і доркались обличя обплітаючи шийку лягаючи квітьми у
вигляді прикраси .
Молі представляла усіх своїх сестер не перестаючи посміхатись.
- Мальва .
Вона була схожа на ню та тільки квіти мали різноманітність мальв від полових
до якихось гіганських з яких була сплетена спідниця в феї як на диво та її
подол спадав на землю тянувся хвостом але грудь прикривали листочки квітки
крізь які можна роздивитись вроду красуні .
Чомусь в миті Крісті подумала що і вона скоріше не забаром стане іще в більш
відкритому вигляді.
Мальва на відміну від сестри носила товсту косу переплетену пирийом . очі
вони поразили найбільше вони мали колір червоної мальви. Лише дліні зелені
війки скривали красоту .
Молі представляла другу сестричку .
-Георгіна . фея лісу.
-Вас назвали в честь квітки як і вашу сестру.
Фея подарила посмішку опускаючись в реверансі як перед цим її сестра мило
відповідаючи роздивляючись і собі Королеву.
-Не лише Ваша Світлість феї носять імена за якими справи творять .
Вона мала білосніжне волося з відтінками синього інія колір шріри відбивав в
коричновому відтінку , уста сині присипані інієм а очі від них аж подих
перехватило вони сині-сині відбивали в собі небо, з вушків , яких не було
видно за волосям спадали сережки з квітів- георгін до плечей переплетені іще
якимось квітьми. Тіло красуні обнажоне прикривали лише липістки георгіна.
Посмішка несходила з її уст .
Молі продовжувала далі переходячи на сестру носившу незвичне ім'я.
-Піраствеліна , Фея трав,і усього що повязано з ним .
В її зелених очинятах можна було втонути вони відбивали сяйвом салатового
заманюючи до себе. Усе тіло вкрашала трава пирія створюючи сукню з нього,
яка тісно облягала фігуру лише подол спідниці свободно спадав да низу .
Прелісті скривала трава піднімаючись верх по ній недаючи можливоті для
розгляду скриваючи усе від поглядів чим лише придавала іще більшої вроди .
Молі продовжува стараючись не забирати і так дрогоціний час в Королеви.
-Лільвіна .
Фея з очинятами , які відображали серединку квітки- лілії. Жовті з чорнотою в
куточках .Чорні війкі дліні присипала жовта пиль . Волося жовте як той колос
на полі в сезон збору врожаю. Воно спадало на землю тянучись по ній Красуня93
присіла в реверансі волося скривало усе спадаючи на тіло не даючи можливості
поняти в чому вона .
Та Чародійку прирвала іще одна фея виходячи в перед перед сестрою яка тоїж
миті припіднялась відходячи в сторону . Фея присіла в реверансі дарючи свою
посмішку .
-Я Німельвіна Ваша Світлість .
Вона була схожа на казковий персонаж . Дліні вющі мілкі локони спадали до
долу каштанового кольору . Коричноватий відтінок шкіри , як в сестри . Більш
підходящий до мулатки . На ню дивились сіро-каштанові очинята з такими ж
війками на куточках війок красувались маленькі квіточки . Вони мали як і вона
відтінок коричневого як і на волосі які і не зразу помітиш як тільки пильно
вдивишся . Крісті примітила красу посміхаючись здивуваню незвичної краси
квітки. Тіло прикрашала спідниця в менш ніш в міні зплетена з квітів каштана
а грудь также сплетіня та тільки у вигляді ожерелья .Тонку талію обхопили
листочки придаючи іще більшої зачарованості .