Коронування

ставала травичка зменшалась в рості митьєво даючи змогу іти впевнено своїй
Повилительки.

-Є де що  дуже важливе та не безпечне для твого життя.

-Вам Повилителька прийдеться зійтися у війні з Силами Зла і виграти бій... Програш це смерть не
лише твоя а і усього що тебе окружляє не видане іще твоїм очам . Зло тоді
правитиме Узвісом.

-Але..

Баронеса її перебила .

-Терплячість Пані і я все розповім... Нам слід потрапити в мій тайник так що
прошу..

Вони направились в обратний путь.

-Ми напрвляємось в Замок там в одному з тайників візьмем Ключ , який і
відкриє нам тайник з книгою.

-Чомусь легко.

Баронеса посміхнулась.

-Для тебе да , це ж усе твоє а ось для других це смертельно . Пастки це перше
що їх очікувало та без Сил вони невідкриють нічого тут усе тримається на
Чародійстві.

-Дядя розповідав що там скарбами він завалиний.Діаменти , каміня дрогоціні в
сундуках ...

Баронеса посміхнулась наївності скарбошукачам продовжуючи іти цінуючи
час Повилительки .

-В тайнику скарби- там спадок Баронес а з ними і Родословні прикрасі , які
тобі прийдеться носити вони тобі сподобаються , хоча там маленька частинка
основна в твоїй новій -опочивальні , Скарби сховані по тайниках по усьому
Замку , вони самі відкриються перед тобою.

-Їх незнайшли дякуючи вашому втручаню.

-Людям не можна бачити і знати про Чари в немілих руках вони нашкодять не
лише їм а і багатьом кого це ні яким чином не торкалось, скажем так багато
нюансів та тобі під силу збагнути їх.Памятай Замок -Крепость завжди буде
нести проклятя - смерті він наложений попередніми Баронесами і його при
усьому бажані неслід відміняти кращий вихід не пускати сюди людей тримати
їх на відстані .

- Да іще одне Проклятя доповнило в силі Зло коли воно програвало бій
збагнувши в програші щоб жити тільки в другому вимірі і час від час творити
своє зло. Мені вдалось змінити дію його проклятя залишаючи його в Володінях
Крепості не даючи можливості вийти на зовню.Проклятя оберігає -срібло .
Крісті призупинилась збагнувши почуте . З нею і Баронеса .

Над ними височів Замок скриваючи в своїй тіні .

-Ворота як і щити усе це для оберігу.

-Так але є не точність в твоїх думках .Срібло має свою силу дякуючи
компонентам вмішані при виливані усього.

-А другі.

-Другі з чиканкою для людей та історії , яка виражена в чиканці. Повернемось
знову до срібла , хочу відмітити що усі хто тоді був зі мною готуючись до війни
знали що їх чикає смерть . Були такі що покинули володіня Узвісу залишились
-смертники.- це були охоронці Замку і шановані жителі Узвісу.. Вони взяли
щити в руки , як тільки осяяло сяйво Чаклунства Всесвіту тримаючи їх в
руках чи малий час , вони померли від Сили , яка зпопеляла все ідуча від мене.
Ти уже її бачила на проклятій землі. Вони мали не лише встояти а і відповідати
боєм недивлячись хто перед ними повстане і в якій подобі - та челідь не мала
смерті від їх поранень вони лише зтримували їх даючи мені час . В остальний
момент їм слід було зложити усе- срібло вилите з чарами серед галявини
неподалік Замку та головне закрити ворота щоб ніхто незміг зайти... Так
думалось і їх змоглиб відкрити тільки ти та сталось по другому.
Воїни від Чародійства залишали життя хто де а ті що мали сили складали
срібло та остальній воїн покинув житя воїна закриваючи ворота залишивши
щілину .

Смерть рішила усе сама, забравши його раніше.

-А слуги, фрейліни , які я бачила в Замку-Приведа., і усі хто тоді був.

-Усі вони покинули той світ з усіма в одну ніч.

В очах красуні застиг жаг вона на мить побачила ту картину -смерті
відчуваючи той жах , який їх зпалював та вони несли спокій в обличах
зберігаючи посмішки ніхто з них не жалкував за свій вибір.

Сльоза скотилась по її щочкі.

Баронеса продовжила їй слід знати і бачити свого ворога і хоть на якусь мить
відчути те що вони жертвуючи усим раді майбутного ...

Вона продовжила далі дивлячись на бистроту часу.

-Крісті відчувати і бачити реалії того часу слід щоб збагнути свого ворога
нестарайтесь щось змінити просто приймайте усе бачине старайтесь не
впускати дрібниць вони можуть бути вам згодом потрібні .. Війна яку ти
вестимеш сама без нас ... ніхто тебе не буде підтримувати.- Я знаю як усі-
пращури у віках ти Обрана я постараюсь перед тобою відкрити таємниці які
підвласні мені а ті які не зможу я все таки - Привид ти відкриєш в книзі .
З тяжкими думками вони увійшли в Замок.

Переступаючи руїни проходячи до бального залу. Заходячи в зал стаючи
посеред нього. Баронеса вдивлялась в даль іще невидану їй.

-Крісті Ви уже тут були Сила вас приводила на це місце тоді Ви ще не були
готові.

Баронеса перевела погляд на ню . Тиша заповнила круг них простір.

Усе чикало імено час вирішиться доля її- чи стане вона Чаклункою чи тою яку
чикали в віках. Мінявшу долю всього...

-Серед цього залу присутні Чари , які мають найбільшу Силую в усьому Узвісі.
Твоя Сила в квіткці , яку Ви не помітили а тепер Чари творитимуть свої справи
вони вирішать усе самі прикрийте очинята і за мною повторяйте заклинаня ,
слід проникнутись душею усім своїм яством тоді вони матимуть силу....

-Задоволенням .

Вона прикрила очинята слова Баронеси розходились по залу долуняючи до неї
з усіх сторіш в тисячному шепоті проникаючи у ню саму. Вдолю віків
пращурів повертаючись до неї . Предстаючи перед нею у тисячному вибору
своєї долі.