Обрана

Ромахи не лише міняли барв кольору а переходили з однієї галявани в другу як
ті барви красуючись друг перед другом. Квітки мали незвичний аромат долі
різкий та гіркий як той полин та на них сиділи мателики такіж гіганські в
розміри з своєю неповторную красотою. Один з них заставив її любуватись
собою відкривши крильця показуючи себе. Великі кружельця в декілька кольрів
- першим найбільшим йшов фіолетовий за ним жовтий, червоний,
померанчовий а самий найменший бузовий . Самі крильця розрсовані природую
в орнаментах . Поруч одна з таких взлетіла з квітки красуня наблюдала за нею
як тільки та присіла стараючись несполохати роздивлялась красуню та мала на
диво меньші кружельця та салотові з яркими оранжевими а самі крильця вкриті
великими волосками, ніби вона приготувалась до зіми.

-Красуння .

З словами вони зполохались в бистроті піднялись високо над галявиною а
заними іще такіж заворожено кружляючи пройшовши за ними з десяток метрів
Крісті не помітно для себе перейшла на другу галявину -маків вони як ті мали
величезні красні головки з чорними серединками. Узявши одну в ладошки
порівнюючи розмір та роздивляючись вдихаючи приємний аромат а з ним і
пильцю , яка пристала до носика заставляючи чихнути.

-От спасібо.

Стараючись витерти з носика пильцю відпустивши квіткі відвертаючись від
неї. Та за мить аж від подиву приоткрила ротик.

Трава перейшла в менший розмір серед них острівцем росли сині васельки
вітер шаловливо їх колихав створюючи хвилю. Як те море в своїй синьові та
усіж хвилі розбивають і тут вона розбивалась у більшу по рості синіх -сокирок.
А за ними ніби в прибої розбитості хвиль в піну розкинулись також васельки та
білого кольору у верхушках квітів а нижче голубіші . Виникадло таке відчутя
що ти торкаєшся води. -Берегом картини були жовто- зелені колоски пирія , а
іще розкидані природою колоски пшениці виросші в не малому рості ,
походила на ростущі прибойні рослини...Цю красоту взяли в круг жовтоцвіті
квіти розсипані поміж низькорослим пирієм як ті зірочки серед неба..

Крісті обережно стараючись неполомати маки обходила їх та обходячи
вподобану картину. Ніжний аромат від них перемішався з другими створюючи
цілий букет ніжності в дурмані залишаючись в памяті назавжди .

Увагу уже на себе забрала друга картіна з квітів куди вона і відправилась.
Тут розляглись маргаритки голубі як її очі , квітка дуже ніжна вони в
маленькому островці неправельної форми їх в свою оборону взяли фіолетово-
жовті сестрички -братики так названі в народі квіти.Вони не високі та їх на
стеблі безліч заповнюючи собою простір. В далені поміж ними розположились
фіалки поміж них набігцем волошки переходячи так плавно в свій острівець-
волошок в середині них розкидані гвоздики , які вона уже зустрічала та тільки
ці мали красний колір а кінчики покрились чорнотою підчеркуючи красоту.

Далі розкидались в народі білосніжки , їх тут було тісячі та їх різновида. За
якими росли дикі троянди-шиповнік манючи до себе ароматом.

Підійшовши до них вона на мить затрималась любуючись високими кущами з
сотнями гілячок на яких цвіли квіти . Вони мали різновид з диких переходячи в
садові а з ними і мінялись їх барви. Тут росла чи мала галявина . Лагідні
липистки бархатні розові в перемішку червоному , поруч них росли голубі з
кінцями жовтоватості, далі темно сині за ними салатові. Їх така була кількість як
і тисячі барв видумані в природою.Художник в його лиці постарався
розрисовуючи квіти да так що від них не можливо відвести погляду. Та вони
відійшли назад як тільки вона помітила іще більшу вигадку природи підходячи
до неї незпускаючи погляду. Королівські - каждий листочок на собі хранив як ті
мателики красоту рисунка у вигляді коронки нарисовані золотом - походили на
чародійські . Квітка мала ріноманітя барв відтінка червоного на одному кущі
зверху один а чим нижче тим колір темніший.

Та ця краса відійшла в сторону як вона помітила самі найвибагливіші .

Тонесенькі липістки прозорі як той шовк , складаючи шари липістків , які мали
різномняття кольорів в одній квітці як та -радуга. Также само як і на тому кущі
як і ця роза . Красоту доповняли колючки які оберігали їх в красоті . Краса
складала галявину у вигляді зірки з своїми гранями на кінцях , якими були
кольорові барв квітів, які розкидали уміло в гармонії. При каждому колихані
вітру міняючись у відтінках заставляючи на себе дивитись роса розкидана
переливалась на сонечку у діамантовому сяйві . Плавно переходячи на другу
галявину тут розмістились квіти з завезені кимось з дригих частин світу
встигші прижитись знаходячи своє місце розповсюджуватись в свому
природньому житі як того самі бажали. Їх тут тисячі .

-Скільки краси в одному місті неймовірно мої очі готові вами любуватись ...

Обводячи усе довкруги поглядом повертаючись у різні сторони вловлюючи
високе жито поміж них в цвітущому пирію . Жито в перемішку з стиглими
колосками пшениці в жовтізні готові до зрілості.

Серед усієї цієї краси вловлюючи іще незнайомі квіти . Переводячи подих
направились до них заставляючи піднятись в кружлявому вальсі мателиків та
не звиртавши на них увагу . Але вони на її диво не були уже такими
полохливими всідаючись на неї лоскотячи своїми лапками . Крісті підставила
пальчик даючи можливість сісти самій сміливішій . Тут же всілась червоно-
пурпурова з жовтими кружельцями на крильцях , дліними червоними
вусиками . Роздивляючись красуню підкинула у верх даючи тій можливість
взлетіти проводжаючи її поглядом та красуня і незбиралась її залишати знову
всідаючись на неї , їй на плечико зганяючи другі , які уже вмостилиь на
яскравому полуверу. Визиваючи посмішку . Та залишивши їх переводячи
погляд на квіти до яких так стримилась . Довго не роздумуючи прийнялась їх
збирати вони самі просились в руки.