Чари

мрішилось та усі запинались в запитаному боючись гніву Баронеси, яка оберігала
цей рід.
Мовчання прирвав один дідусь далекий родич їх родовіту він випивши чи мало
вина тільки тоді осмілився в запитані звертаючись до Крісті

.
-І що Ви там побачили юна красуня нашого родовіту..

Крісті не стала розповідати всієї правди лише маленьку частинку , на яку
спроможні почути люди помнячи про грань знань- не усе слід знати людям...

За цим питаням усі присутні притихли даже відложили прибори в сторону з
чарками очікуючи відповіді від неї , дядя з тьотою теж.

Крісті подарила посмішку дідусеві , якого торкнулось сивина в глибокій
старості та в зморшках але на диво добрими  рисами обличя від яких віяло
приємною заботою якоюсь мудрістю . Дліні вуса спадали на такуж дліну
бороду як і волося заплетене в косу на диво яке вона тільки вловила на ньому ,
воно було переплетене колосками. Білосніжна вишита рубаха тільки придала
йому пошани .

-Якщо чесно то Замок я невстигла роздивитись а ось Крепость да , особливо
ворота - чиканку на них вона вражає своєю красою в майстерності та сцені на
ній.

-І що ж там .
перебив дідусь піштовхуючи до розповіді.

-Там зображена як я поняла по розповідях дяді Баронеса. Вона протягує руки
вперед а з під них лиються проміння . Це на одній стороні а на другій -Замок-
візуально зображений і його скарб-скриня з книгою .

-Всповнив.
Дідусь посміхнувся продовжуючи далі замість неї

-Баронеса не передає лучи а це у неї була така сила , ходять легенди що вона
мала дар здопомогою якого могла боротись з силами зла , які частенько
добивались Замку особливо його скарбу . З рук льється світло яке спалює
ворогів а монстри в низу , які її ранили це зло у своїй красі це лише деякі із
слуг зла а їх безліч.
Крісті запитала те що так цікавило.
-А вона їх вбиває чи спалює привращаючи в попіл.

-Ні те ні друге знищувала під її промінями світла ті просто ізпаровувались.
Як кажуть старі легенди її ранили вона незмогла себе зцілити хоча і мала таку
силу покидаючи світ живих переходячи в світ мертвих в якому і до сіх пір
оберігає свої володіння.
В столові стояла тиша даже вітерець притих уважно слухаючи розповідь.
Дідусь продовжив далі розповідь.

-Скарб до сіх пір знаходиться во володіннях Замку, ніхто незміг до нього
добратись , його оберігає не лише Замок а і усі мертві душі. Кажуть що там
дрогоціні каміня ,золотом усипаний усе підземеля та самим великим скарбом
по легендах - це книга -учення Баронеси про Чародійство і сили повязані із
ним .Відьма яка жила з Баронесою була великою цілителькою для селян , яким
вона ніколи невідмовляла в допомозі , вона загинула разом з нею .

-А хто Вам розповів про цю легенду.

Дідусь провів рукою по своїх вусах слухаючи її запитання радуючись що так
зацікавив її.

-Чому тут дивуватись цю легенду розповів мені мій дідусь він малим хтів найти
той скарб і пробував, але не знайшов Замок не позволив наказуючи його...

Баронеса сильно оберігає ці таємниці в Боренвілі це знають усі і ніхто не
питається туди лізти особливо щось з відти щось винисти адже буде кара і вона
прийде в смерті забираючи не тебе а найблищих і найдорощих тобі людей ... так
що ми усе це пройшли..

Але в легендах є іще одне до скарбів і усюго зможе доторкнутись Обрана
переднею і відкриється не лише скарб а і усе остальне.. Маю надію що доживу
до того часу коли побачу своїми очима ту Обрану..

-Для Вас це так важливо.

-Дуже.

Очинята дідуся загорілись вогником .

--Для нас це усе я хтів сам вклонитись в ноги їй щоб вона змогла передати
вдячність Баронесі, яка нас оберігає усіх в свому Узвісі . Ми пережили багато
та до сіх пір наше селище процвітає а люди тут щасливіші вони як і я цінують
те що мають і ніколи не скаржились за що чи то доля чи Баронеса подарувала
нам достаток , здоровя і найголовніше наші родини повні внуками правнуками ,
дітьми , які як ми шануємо те що маємо . Є такі що сміють бажати більшого
чим заслужили , не від чиснот праці а скоріше збагачення різними злими
поступками. Таких унас також є та ми знаєм що прийде час і їх покарання буде
... Баронеса творить свої справи як в Узвісі так і в Замку ...

Його перебила одна сосідка сидівша поруч нього з словами повні злоби
добавила..

-Вбиває вона людей така справедливість.. убиває..

Крісті кинула погляд на дядю очікуючи від нього слів.
Він з горістю добавив до сказаного.

-Це правда Крісті в Замку загинуло багато людей , дуже багато . Це наші селяни
як і туристи , вороги при різних воєних діях., бандити ті хто просто хтів
напасти на Замок розграбити його...

Притих ни мить переводячи подих збираючись з думками.

- Там є Чаклунська смерть не менуча ні для кого я на свому віку бачив таку
Десь років 20 тому . тоді до нас приїхали типу туристів але насправді бандити
прагнучи поживитись старовиною .Вони забрались у Замок помітивши у ньому
дорогу мебель і багато дорогих речей зроблені із золота прийнялись до грабунку
. Адже скарби Замку береже не тільки Баронеса а і Сам Замок Вони невстигли
зробити і кроку з награбленим як Замок їх убив на місті .

Тоді я осмілився так як я представник Родовіту зібрати деякі речі які можна
перенести самому ховаючи в підземеля від очей туристів подальше... Але
туристів- бандитів які прагнуть збагатитись награбленим ніяк не поменшило ми
частенько з односельцями виносимо тіла мертвих людей придаючи їх землі .
Кладовище несе на собі печатку таких людей на їх хрестах зявляються знаки ,
які не перепутаєш ні з чим -жовто-чорні стрічки -позначаючи смерть -золота...
Їх вбиває Сила усе це буде продовжуватись і далі...