-Я здивований а можливо і прав на усе свій час краще тобі дізнатись усе тут в
Боренвілі .
-Папа розповідав про відьом живших тоді в селищі і ще що саме селище
хранить в собі щось также відьомське.
Чорні очі дяді стали серйознішими .
-Брат розповідав правду знай одне плимішка я дуже сильно люблю свого брата
і повірь сотні міліонів разів хтів його побачити, обійняти ... Поговорити...
Племіниця підсіла ближче беручи йоро руку в свою .
-Дядя він так же хтів вас бачити .
З його очей скотилась сльоза, яку він тихенько прибрав стараючись не показувати
свого розпачу .
-Дядя я не знаю ваших таємниць знаю одне він вас любить і зробить усе
можливе щоб знову побачити вас.
-На усе свій час.
Він витер сльозу та ніби вибачаючись за мить слабкості добавив .
-Я тоже зроблю усе вибач просто.
Вона не дала можливості договорити вибаченя не бажаючи цим поставити його
в нетактовне становище.
-Дядя краще розкажіть про сам Боренвіль... Правда про відьом вони живуть до
цих пір тут.
Його уста посміхались підтвержуючи цей факт добавляючи в словах .
-Не вже у тебе є сумніви?
Вона у відповіді стала серйозною відповідаючи за свої слова.
-До цього приїзду , то да, але ставши на землю селища відчула його величність
повітря пропитане іще чимось не зрозуміле таке відчуття , що потрапила в другий
світ... Знаєте дядя я приїхала сюди дізнатись таємницю, яка посміла стати
поміж вами а іще хочу зібрати матеріал для книги .
-Я чув від дяді що ти займаєшся письмениство та тільки скажу наперед не
спіши те що відкриється, якщо відкриється тобі то ти навряд чи захочеш
показати це людям .. не будем на усе свій час.
-А ви бачили відьом ?
-Тобі не терпиця, хочеться усе почути за мить , скажу так - бачив та у нас в
Боренвілі живуті Чародії у них сили побільше.
В її душі засяяла іскра пригод заманючи до себе.
-Поясніть, що Ви мали на увазі.
-На усе свій час ну не можливо дізнатись за пару хвилин .
Та це її незупиняло вона задавала все нові питаня очікуючи почути хоть чось .
-А крім вас іще хтось знає про них в селищі ?
-Плимішка усе згодом так прикращаєм балачки прошу в дім, усе згодом
встигнеш побачить почути усе сама прошу.
Дядя припіднявся заставляючи припіднятись її у вічливості , беручи сумку в
руки та свободною рукою запропонував до дому, пропускаючи вперед .
Вона з велечезним задоволенням приняла доброзичливість заходячи до будинку.
Перел нею відкрилось особисте життя її нової рідні .
Тут усе тонуло в розкоші , ножки ступили в гостину тонучи в перситському
коврі , який розлігся по всій
гостині. неподалік розмістився диван
виблискував у світлі відбиваючи білизну кожі заманючи до себе на ньому
хаотично розкидані подушки з хутра звіра , стараючи заципити твій погляд .
Доповняли картину стоявшами полукругом кріслами такіж як і він сам не
вступаючи в розкоші , усе доповнювапла ваза з різнокольоровими орхідеями
розмістилася на столику , квіти в кольровій гамі кричали про свою яскравість
в жовто- померенчових тонах.
Любуючись не звичністю для жителів селища . Дядя устиг положити сумки
спостерігаючи за нею доповнюючи її подив своїми словами .
-Дім до вподоби ?
Плимяшка не задумаючись прошепотіла.
-Безподобно, шик розкоші
безпокоїтись ...
шик квітів .
Проходячи по гостиній вивчаючи картіни на стінах на яких зображені орхідеї з
безлічю квітьми такими неповторними як ті живі у вазі.
-Краса неймовірна .
Дядя в підтверження підішов до неї стаючи позаду.
-Красиво, я казав зачаровано як і усі композиції в нашому домі - це робота
сина.
Слова він промовляв гордовито .
-Його картіни висять в найкращих галереях світу ,скажу оцінюють їх не дешево.
-Я в цьому не має сумніву.
При цьому він розправив плечі втягуючи живіт в очах сяяла гордість за сина і
ще щось батьківське , яке просто відчувалось .
Дядя провів до другої картини показуючи не менш красу там на них дивились
такіж ж самі квіти та в різновиді.
-Скільки він написав полотен?
-Багато знаю, що зараз в галереях розмістилось більше сотні а в майстерні
більше, скільки не знаю,в майстерню син не дозволяє заходити боїться за
полотна ми дуже суєверні .
-Ось якщо син побажає то покаже тобі я вас познайомлюмаю, надіюсь ви
подружитись . Та на жаль він в даний час представляє картини в галереях
Парижа як тільки повернеться то задоволенням .
-Я до чекаюсь зустрічі з кузеном .
Не відриваючи погляду від картини читаючи його псевдонім в куточку
картини... М. Ніловецький.
В спогадах раптово винирнурнули образи картин на яких дивились тобі в душу
ромахи осипані в росі.
Я згадала мені прийшлось бувати в Европі в прекрасному місті Лондоні на
одній виставкі я примітила ромах в росі .
-Це його стиль. Я задоволенням можу показати вам майстерню сина тільки
закінчені твори.
-Дякую та буде не правильно з моєї сторони доторкатись таємного без хазяїна
чаклунських полотенкраще, дочикаємось його і тоді задоволеням роздимось
почуєм історії ідей картин.
Дяді була приємна така тактовність він і сам зпохватився та уже сказав .
-Дякую, а то син трішки ображеться.
Вона його уже не чула переводячи погляд на іще більшу красу яка поражала
своєю роботою.