Примара ніжності і болю

На місто повільно опустилася ніч. На чорному оксамиті неба мерехтіли золотим сяйвом зірки. Повний місяць яскраво освітлював безлюдні тепер вулиці  сучасного маленького містечка N на Львівщині. 

Він вирішив зазирнути у вікно квартири на четвертому поверсі, яке було відчиненим. Весна неохоче поступалася місцем літу, тому ночі ще були холодними. 

На підлозі в кімнаті ,спершись спиною до стіни сидів чоловік. Його очі були заплющені. Але він не спав. Його обличчя вкривали шрами, як нагадування про часи своєї юності. На щоках виднілася кількаденна щетина. Звали його Матвієм. Йому було 33. 

Раптом двері відчинилися і в кімнаті з'явилася жінка. Одягнена в тонку як серпанок сукню і теж босоніж. Вона повільно підпливла до Матвія і торкнувшись рукою його голови. Той не одразу зрозумів, що відбувається.

Згодом він підня голову й застиг - перед ним була його кохана. Ту, яку колись відпустив. Вона мовчки дивилася на нього згори вниз. 

-- Віто, це дійсно ти? - прошепотів Матвій, встаючи. Відповіді не було. 

Він швидко наблизився до неї і поцілував. Його руки блукали її тілом, намагаючись запам'ятати. Вона відповіла на поцілунок.

В повітрі раптом почулися звуки. Мелодія повільно розливалася в кімнаті, пробуджуючи в ньому давні спогади. Хрипкий голос музиканта співав про болюче й водночас ніжне єднання тіл і душ. Про те, що в житті нічого не вічне. Що варто жити тут і зараз. 

Матвій не зважав на це. Він продовжував цілувати Віталіну. Вперше за довгий час йому було... добре. Матвій не знав сон це чи реальність. Він повністю занурився у цю лише йому відому насолоду.

Їхні тіла перепліталися в дивному танку. Музика ставала гучнішою, а в повітря розливався запах старих лип. Він не міг насититися нею. Вона ж віддавалася йому ніби востаннє.

Раптом перед очима в нього все попливло. Вже за мить він занурився у темряву.

Він прокинувся вранці від звуку будильника. Сьогодні була п'ятниця 29 травня 2026 року. На роботу можна було не йти. Матвій неохоче встав з ліжка і поплентався у ванну кімнату. Прийнявши душ і обмотавшись рушником він зайшов до кухні. Взяв з холодильника пачку цигарок і запальничку. Декілька секунд дивився на неї і лише потім прикурив. 

Дістав з холодильника пляшку питної води та зробив декілька ковтків. Тіло приємно боліло. Але від чого? Матвій сам не знав. І тут згадав про минулу ніч. Невже йому це все наснилося? Від того стало боляче. Вперше він відчув себе по- справжньому живим. 

Через тиждень Матвій випадково дізнався, що його колишня кохана Віталіна Нестеренко загинула у ДТП поблизу Львова.