ПРО ЗАХОПЛЕННЯ ЧУЖИХ ТЕРИТОРІЙ

       Бог сказав: Дивіться, один багатий король жадав дітей своїх сусідів. І він пішов і захопив багатьох із них. І, крім того, він був могутніший за своїх сусідів, і жоден з них не зміг повернути своє потомство.

      І один рабьбах питав у Джеховиха, щодо цього питання. І Джехових відповів йому: Незалежно від того, що цей король жадав і взяв, дозвольте йому залишити це. Що він взяв торжествуюче, то згодом це стане неволею і горем для нього. Оскільки він отримає своє, згідно із законом.

      І невдовзі сталося так, що на ту землю зійшов голод. І, згідно із законом, багаті мають забезпечувати сім'ї своїх власних домашніх господарств. І дивіться, тепер їжа багатого короля споживалася сусідами, яких він захопив. І велике горе зійшло на цього короля.

      Ось такий шлях людей до влади. Могутній король простягає руку, щоб заволодіти королівством свого сусіда, і Джехових віддає йому за це. Рано чи пізно всі речі проходять шлях, який людина не розуміє. Якщо хтось домагається чогось, і отримує це, - то цим він пов'язаний перед Джеховихом.

      Коли король захоплює нову територію, то він не лише отримує її багатство, а і її невдачі. Користь і втрати - всі його. І гріхи захоплених людей – всі його, і всі на його совісті. І коли голод приходить у захоплену ним країну, король має бути відповідальним за це. І він повинен забезпечити кожну людину, або судження буде на його совісті. І за всіх цих захоплених людей, які будуть у хворобі чи лиху, король має бути засуджений. Крім того, це судження переслідуватиме короля і в духовному світі, на небесах. І слуги, яких він захопив на землі, мають бути його і на небесах. І він має спокутувати їх, забезпечувати та навчати. І при цьому він не повинен піднятися на небесах вище, ніж найнижчий із його слуг.

      Дивіться, я не лише заповідаю славу та радість королівства Отця на землі. Але я ще показую також обов'язки, які мають бути відомі людям. Я показую людині як шлях свободи, так і шлях неволі. Вона повинна дізнатися про шлях моїх домініонів і судження, яке я покладаю на неї.  Оскільки за кожного, кого король вбиває, щоб заволодіти новою країною, він має отримати відплату, доки всі вороги не вибачать його. І такий король повинен знати, що його неволя не може бути меншою, ніж упродовж шести поколінь. Але може тривати і двадцять, і сорок поколінь, поки він не перейде у друге відродження. І ці правила повинні відноситися до кожного короля, королеви чи імператора. І до будь-якого правителя у всьому світі. Відродження на небесах, кожного з них, має відбуватися не швидше, ніж вони керували на землі. І вони повинні бути відповідальними перед своїми людьми за їх смерті, внаслідок воєн, коли люди використовувалися для слави та влади цього короля. І за голод, мори та всі інші пригоди, які навалювалися на людей цього короля. І за бідність людей, і за їхнє невігластво та злочини. І при цьому король не повинен уникнути відплати, через іншу гарну роботу, яку він, можливо, зробив, але не довів до кінця. І за всю користь і служіння, яке король отримав від своїх людей, він повинен віддати їм еквівалентну користь та служіння як на землі, так і на небесах.

      Не дозволяйте королю чи іншому правителю лестити собі, що смерть позбавить його всього цього. Дивіться, відкриваючи Врата Небес, я даю вам їхню славу. Але, разом з цим, я також даю вам і обов'язки. Я приводжу ангелів до ваших дверей, і вони приносять вам новини про велику радість і про нещастя, якими ви кидаєтеся в них. Я говорив таким у минулі часи: Мечу повинен відповісти меч, війні повинна відповісти війна. А мир народжується у мирі.

      Таке судження вашого Бога про владу. І це, згодом, буде ратифіковано кожним правителем, на поверхні землі.