ІСТОРІЯ СВІТОВОГО ПОТОПУ (Оповідь Лорда, архангела, керуючого на той час одним з континентів Землі, 24 тис. років тому)

Віруючі в ті часи називалися Обраними людьми, бо вони обрали Бога, правителя над матеріальною землею. Але каїніти, друки, класифікувалися як вороги Бога, тому що вони вбивали через війну тих, кого Джехових створив живим.

      І Бог дав певну заповідь людині, говорячи: Ви повинні любити вашого Бога всією своєю душею, з мудрістю та силою!

      Але люди мали небагато розуму з цього питання, хоча Бог не просив більше, ніж вони могли дати. І інша заповідь гласила: Ви не повинні вбивати, і цій заповіді людина повинна коритися, щоб не було жодної війни на землі.

      У подібній манері Бог дав знання небес усім людям, щоб Творець жив у людині таким чином, щоб людина могла судити про правду та святість. І люди помножилися і заселили землю, будуючи міста та нації, і процвітаючи у певні сезони, у всіх земних речах. Але, оскільки в ті часи Бог правив землею, щоб розвинути душу людини, для особистого остаточного щастя в ефірійних світах, то він працював не так уважно, і люди стали жити у своєму власному марнославстві. І вони стали відокремленими один від одного. І війни, епідемії та різні хвороби зійшли на людей, призводячи їх до подальшого руйнування. І духи померлих продовжували жити з людьми на землі. І згодом землю заполонили духи темряви (друджі, елементалії), які не знали небес. І згодом настав час, коли вороги Бога почали вбивати Обраних повсюди.

      У чотирьох підрозділах землі: у Боксі, Джуді, Тоурі та Дісі вони не залишили жодного живого, з Айхінської раси, які були Віруючими. У Вхага (континент Пан) їх залишилося небагато, але вони були розсіяні повсюди, по віддалених місцях, ховаючись від злих переслідувачів. Тоді Бог сказав Айхінцям, що вірували: Кожна жива річ, яка росте із землі, має бути їжею для вас. Але все, в чому є подих життя, яке має кров та дух, ви не повинні їсти. І Бог тоді дав обрізання, як критерій для Віруючих, щоб вони могли розрізняти собі подібних.

      І на землі жили друки в ті дні, тіло яких було зіпсовано так, що паразити жили в них, від народження і до смерті. І вони були зіпсованими, з застудою в голові, з виразками та відкритими ранами в горлі, а в легенях та суглобах зі смертельною отрутою. І їхнє потомство, яке народжувалося від них, жило стражданнями за гріхи своїх батьків і матерів, тягнучи жалюгідне існування в стражданнях, або вмираючи в дитинстві. І вони заселили небеса передчасно померлими духами темряви, які потім поверталися на землю, і спокушали людей.

      І Бог сказав: Я зітру з лиця землі людей, оскільки тіла людей зіпсовані, тому що вона їдять плоть і нерозсудливо співмешкають, і вони розбестили свою расу на землі. І Бог зібрав своїх Віруючих, Обраних, які переслідувалися та ховалися в долинах та горах, і навіть на вершинах гір. І він сказав їм: Оскільки ви дотримувалися моїх заповідей, приїжджайте та почуйте слово вашого Бога.  І вони вийшли зі своїх укриттів, тисячі та тисячі з них. І Бог послав своїх ангелів до них, сказавши: Скажіть моїм Обраним: Це слово вашого Бога. Ви завоювали мою прихильність, бо тільки ви самі на землі дотримувалися моїх заповідей. І ви бачили справедливість, у насінні своїх поколінь. Ідіть, тому, і збудуйте кораблі, достатні за кількістю для моїх Обраних, і сховайте їх там, де ніхто не зможе знайти і зруйнувати їх. Тому що, дивіться, я принесу потоп на землю, навіть вище за найвищі гори, оскільки я знищу зіпсованість, і я очищу землю від усієї нечисті. Наберіть всього їстівного, і помістіть це на судах. Оскільки потоп повинен тривати сто п'ятдесят днів, і за цей час ви не повинні голодувати та шукати їжу.

      І ангели пішли до Віруючих у Бога, і надихнули їх побудувати кораблі. І в долинах, і на горах, протягом двох років, будували вони їх, і згодом вони були закінчені.

      І ангели небес порахували кораблі, і їх було сто тридцять вісім. І кораблі стояли на горах та в долинах, і жодне не стояло біля води.

      І земля, в той час, перебувала в дузі Ноє, на небесному своді небес, на місці та рівні шістсот, на Аджійських дорогах, - за двадцять чотири тисячі років до Ери Космон.

      І Бог наказав, щоб його Обрані піднялися на кораблі, і вони піднялися. І того ж дня ворота між небесами та землею відчинилися, і земля гойдалася туди-сюди, як корабель у морі. І дощі падали зливами, і гучний гуркіт грому виходив з-під подолу світу. І вода залила землю - спочатку долини, а потім гори так, що кораблі плавали по воді.

       І земля була затоплена, і все живе загинуло, окрім Айхінців, що плавали на кораблях.

      І Бог сказав: Я перерахував тих, хто був спасенний. І було їх дванадцять тисяч і чотириста двадцять. І це були всі, хто залишився від першої людини, яка ходила на двох ногах.

      І Джехових дмухнув своїм подихом на кораблі своїх синів та дочок, розкидаючи їх по океану, і несучи їх на схід, на захід, на північ та південь.