Боги

13 Розділ

Втікачі зупинилися біля заправки. Дихання збилося. Нерви були на межі.
- Подивіться, - сказала Ґрейс, піднімаючи вгору телефон. - Я встигла зняти номер.
Хай Лін вже щось відкривала на ноутбуці Верньє.
- Ми не перші. - Прошепотіла вона здавленим голосом. - Тут десятки зниклих. Всюди однакові листи. Однакові обіцянки.
Манон пригнічено опустилася на сидіння.
- То мама...
- Манон, - м'яко промовила Нортон. - Культ не повернув би її. Він просто забрав би тебе з собою.
Запанувала тиша, гірша за постріли. Телефон дівчинки завібрував. Писав невідомий контакт. "Ти ще можеш передумати." Вона довго дивилася на екран. Потім коротко написала: "Ні."
- Це правильний вибір. - Шепнула Алісія. В ту ж мить повітря наче здригнулося. Десь далеко, під шарами реальності Персефона відчула - це чистий і усвідомлений вибір. Енергія втрати не зламалася. Вона перейшла.

Клубчастий дим навколо почав спадати. Тоді вималювалася фігура жінки в піджаку. Надивовижу спокійний погляд. У руці по-філософськи димить цигарка. Вона не виглядала небезпечною. Але в ній відчувалася дивна сила.
- Ви... хто? - Тихо спитала Манон. Жінка ледь усміхнулася - загадково, таємниче.
- Та, хто слідкує, щоб ніхто не крав те, що належить світу.
Персефона подивилася просто в очі Верньє.
- Ти зробила більше, ніж думаєш.
І зникла.

Шепіт Місяця

Подобається

#956 в Фентезі
#325 в Детектив/Трилер
#128 в Детектив

У тексті є: фентезі, детектив, грецька міфологія

Відредаговано: 20.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись