Розділ І. Спілка рудих та нерудих річкових гризунів

Що ви знаєте про бобрів, окрім того, що вони кумедно виглядають, полюбляють гризти деревину та будувати дамби? А чи знаєте ви, що їм буває  самотньо?

Бориско ще пам’ятав ті часи, коли його рідна річка Бобринка, яка навіть названа на честь його прапрародича Бобрика – найпершого бобра в цій місцині, була повноводою та такою широкою, що не видно було з лівого берега її правого брата. Що говорити, по ній колись ще й кораблі ходили. Він любив вечорами слухати, як вони перегукуються один з одним, аж луна йшла долиною. А зараз що? Річка обміліла, її легко може перейти вбрід навіть такий старигань як дід Свербивус, а він же не найпрудкіший мешканець цієї місцини, ще й рак, а хтось знає раків-гонщиків? Ні? От і Бориско таких не знає. Замулилася його Бобринка, засохла зовсім. І бобри давно покинули ці місця. Лише Бориско зостався, все сподівається, що його річечка знову розіллється по усім долинам та балкам. Як ви зрозуміли, Бориско великий оптиміст. Більшим оптимістом ніж старий буркотливий бобер у долині можна вважати хіба що білочку Оришку. Вона мешкала на ялинці, яка самотньо розташувалася на березі Бобринки. Білочка ця була зовсім не схожа на інших білок. Адже не любила галасливих парків та не фанатіла від горіхів, а мріяла кожного ранку прокидатися з першими променями сонечка, які завжди радо з нею віталися й люб’язно лоскотали руде хутро Оришки. А ще білочка просто обожнювала річку, тому, лише прокинувшись і ледь встигнувши поснідати, Орися бралася зображати водну гладь. В неї в дуплі зберігалося безліч картин Бобринки. І кожен малюнок показував її різною. Змінювалася пора року, час доби, кольори та освітлення. Незмінним лишався лише пейзаж. Не дивно, що серед інших білок Оришка вважалася білою вороною. Де це бачено, білка-пейзажистка? Тож на зібранні поважних білок було вирішено виключити Оришку зі спільноти «Рудих паркових гризунів» раз і назавжди. Білочка довго не сумувала, а взяла й заснувала свою спільноту «Рудих та не дуже річкових гризунів» та перебралася ближче до своєї музи. Поки в її спільноті було лише два учасники: вона та бобер Бориско, але в них ще все попереду, от чом би не включити до себе Свербивуса, а те що не гризун, то навіть краще, адже кожен з них цінний своєю унікальністю.