Розділ 10 (Серце почало битися швидше)

   На роботі все було так спокійно, поки не прийшов новий робітник, Емілію він дуже тривожив, вона надіялась, що скоро його заберуть від неї. На щастя так і сталося, але не тому що повезло, а тому що вона пішла до директора зі словами: «Він домагається мене, я не можу цього скривати, зробіть щось». Директор її вислухав та вирішив проблему, молодого хлопця відправили на стажування у другий офіс, подалі від дівчини. Ігорю це дуже не сподобалось, він все більше часу витрачував на слідкування за дівчиною. Емілія була дуже вродлива, спокійна та дуже добра, вона своїм чудовим характером зачаровувала багато хлопців, і Ігоря в тому числі.

***

   Через тиждень Сашко все-таки наважився і поїхав до своєї коханої.  Дорогою, він думав, як правильно сказати все що в нього на душі, щоб нічого не забути. Хлопець дуже переживав, і через це він мало не потрапив в аварію, йому дуже пощастило.

   І ось він уже приїхав, вийшов з машини і тримаючи в руках букет її улюблених квітів він глянув на двері її будинку. На дворі було темно, вечір, на небі сяють зорі, навкруги все тихо та спокійно. Але точно не у будинку:

- Емілія, але я люблю тебе, мені все одно, що ти там думаєш, ти вже не маленька.

- Я тобі не дозволяла входити, вийди, будь ласка.

- Не хочу, ти що не зрозуміла мене! 

- Ти на мене підняв голос? Як ти можеш?

- Так, можу, ти звичайне дівчисько! Ти взагалі не особлива, як про тебе говорили, тільки й умієш робити із себе скромну!

- Ось і добре, я не особлива, тому йди звідси.

   Ігор її не послухав і почав чіплятися до неї. Тим часом Сашко почув крик і побіг у будинок, двері були відчинені навстіж, побачивши їх хлопець злякався за дівчину, раптом злодій подумав він. Не гаючи часу, він увійшов усередину побачивши того самого молодого хлопця, Сашко дуже розлютився і відштовхнув його, а потім почав бити. Дівчина намагалася їх розборонити, але в неї не вийшло, Сашко був на стільки злий на хлопця, що був готовий його вбити. Тільки після слів: "Милий досить!" він припинив і глянув на дівчину, своїми закоханими очима.

- Досить будь ласка, бо мені доведеться викликати поліцію. Хлопці давайте жити дружно, як казав кіт із мультфільму. – зі сльозами на очах дівчина, вона глянула на коханого.

- Як тебе звати? – глянув на хлопця і сказав тихим спокійним голосом.

- Мене звати Ігор, я піду, всім пока.

- Щасливої ​​дороги... – сказав Сашко.

Хвилина мовчання.

- Чому ти прийшов?

Думки хлопця: ну навіщо ти це запитала, я тепер взагалі не знаю, що сказати, ось і настав той період, коли пропав дар мови.

- Ти мене чуєш?

- Так, вибач.  

- Навіщо вибачаєшся? Ти нічого не зробив.

- Ну, як сказати… Побив твого хлопця і вигнав його.

   Дівчина розсміялася, і хлопець вирішив, що краще включить аудіо запис, яку він записав на всяк випадок. Нічого не сказавши їй Сашко просто натиснув кнопку відтворити. Дівчина завмерла, і по її рожевих щічках потекли сльозинки.

- Пробач, що так зробила з тобою, мені дуже шкода, якщо ти не пробачиш, я тебе зрозумію.

- Ти думаєш я сюди прийшов, щоб почути твоє вибачення?

- Чому тоді?

   Хлопець без роздумів підійшов, схопив дівчину і поцілував… І серце стало битися швидше.

   Як же чудово, що іноді бувають такі хлопці, що не питають, не думають, що вона подумає, а просто через свій божевільний страх беруть і роблять. Звичайно ж, коли все в добрих намірах. Завдяки такому вчинку молода пара відновила свої чудові стосунки.

***

  Наступного дня Емілії прийшло повідомлення від Сашка:

- привіт, не проти, я сьогодні приїду?

привіт, не проти, чекатиму тебе -

- гаразд, як у тебе справи?

нормально, а ти як? Добре доїхав вчора? -

- все добре не переживай.

   Вони хоч і знали один одного добре, але зараз вони одночасно, і чужі, і близькі. Дівчина вирішила спекти печиво до чаю, а хлопець, не гаючи часу швиденько приїхав. Вони разом чудово провели час, хлопець весь час намагався зробити їй пропозицію руки і серця, але дівчина ніби навмисно не давала йому можливості.

- Саш, я боюся, що ми знову зможемо помилково розлучитися, давай пообіцяємо один одному, що той, хто запропонує розлучитися, повинен буде виконати одне останнє бажання.

- Добре, я згоден. Тільки ось, що хочу сказати тобі. Ми ніколи не знаємо, чим закінчиться чергова історія в нашому житті, але поки вона триває, давай цінуватимемо кожен момент, кожну секунду, кожну мить, проведену разом.

- Я згодна.

- І навіть заміж згодна?

- Ну….

- Я тебе занепокоїв? – сказавши, хлопець почав голосно сміятися.

- Смішно тобі… і мені теж тепер, ти заразив мене своїм сміхом.

- Думаю, ми зараз з тобою схожі на божевільних.

- Натомість разом ми працюємо набагато краще.

- Не зрозумів?

- У мене складний проект, ти мені допоможеш?

- Аа, звісно, ​​показуй. – хлопець усміхнувся і подивився на дівчину.

   Проект був справді важким, вони робили його до глибокої ночі, а потім обоє міцно заснули. Вранці до дівчини приїхала мама, але вони так міцно спали, що не чули, як дзвонив телефон, як у двері стукали. Мамі це здалося нормально, вона подумала, що донька, знову вся в роботі, тому взяла ключі і відчинила двері, зайшла і побачила чудову картину. Двоє молодих валяються на землі, як убиті, ваза розбита і весь стіл у крихтах від печива. Чесно кажучи, мама була в повному шоці, але те, що її люба донечка з хлопцем, їй сподобалося, і тому вона потроху наводила порядки.

***

   Молоді люди спали до обіду, матушка приготувала обід, по прибирала та сиділа читала газету. І ось нарешті вони прокинулися.